Представництво: види, підстави виникнення та припинення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показані 28 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* Глава 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]


== Поняття ==
== Поняття представництва==
Представництво - це правовідношення, відповідно до якого одна сторона (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.
'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).  


'''Представництво характеризується такими ознаками:'''


== Види ==
* цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
# '''Представництво за законом''' (обов'язкове представництво)  (ст. 242 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/pag Цивільного кодексу України])- представництво на підставі безпосереднього припису закону.
* представник вчиняє певні юридичні дії;
З них найбільш поширеним є представництво на підставі договору. Йому присвячена більшість норм глави 17 ЦК ("Представництво") та значна кількість норм глави 68 ЦК ("Доручення"). До нього відноситься: 1) представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей; 2) представництво опікуном малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Цей перелік не є вичерпним: законне представництво можливе також в інших випадках, встановлених законом.
* представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними (ст. 39 ЦК) або лише частково дієздатними (ст. 31 ЦК). У зв'язку з цим воля таких осіб для вирішення питання про необхідність представництва їхніх інтересів зовні не має значення.
* представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
* правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.


# '''Комерційне представництво''' (ст. 243 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/pag Цивільного кодексу України]). Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.
== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==
Особливістю суб'єктного складу відносин комерційного представництва є те, що комерційними представниками можуть бути особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності. Такий висновок випливає з того, що комерційне представництво має своєю метою укладення договорів у сфері підприємницької діяльності, а отже, і особа, яку представляють, і представник повинні мати бізнесдієздатність.
Представництво особи виникає відповідно до норм закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 стаття 242 Цивільного кодексу України]) , а саме:
Комерційне представництво є видом добровільного представництва з особливим суб'єктним складом і сферою застосування. До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, ч. 2 ст. 243 ЦК допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.
# представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;
Договір на комерційне представництво припускається оплатним. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру (ст. 632 ЦК). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.
# представництво [[Опіка і піклування над дітьми|опікуном малолітньої особи]] та [[Визнання фізичної особи недієздатною|фізичної особи, визнаної недієздатною]];
Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі договору доручення (глава 68 ЦК). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території (ст. 1000 ЦК). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.
# в інших випадках, встановлених законом.
# '''Представництво за довіреністю''' (ст. 244 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/pag Цивільного кодексу України]).Найпоширенішим випадком представництва є представництво за довіреністю. Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Договорами, на яких грунтується представництво, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору. До таких договорів належать договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику. Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому грунтується така довіреність.
Відповідно до ч. 2 ст. 244 ЦК представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.
Відповідно до ч. З ст. 244 ЦК довіреність є письмовим документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність - це односторонній правочин і, відповідно, він має відповідати вимогам, установленим для всіх такого роду правочинів у ч. З ст. 202 ЦК. Тому її видача не вимагає згоди представника, а прийняття довіреності або відмова від неї є правом представника. Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб. Зміст довіреності визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Зазвичай довіреність може видаватися тільки дієздатними громадянами. Неповнолітні громадяни можуть самостійно видавати довіреності в обсязі тих прав, які вони можуть здійснювати самостійно. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду.
Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.


== Підстави виникнення ==
Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.
Право на вчинення дій від імені іншої особи може ґрунтуватися на різних юридичних фактах, з якими закон (ч. З ст. 237 ЦК) пов'язує виникнення повноваження.
Такими юридичними фактами (підставами виникнення повноважень) можуть бути:
# договір (наприклад, договір доручення); 
# закон (батьки є представниками своїх малолітніх дітей за законом); 
# акт органу юридичної особи (призначення на певну посаду, пов'язану із здійсненням представницьких дій); 
# інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства (наприклад, факт спільного ведення господарства, спільності майна - при здійсненні одним з подружжя правочинів для спільного сімейного господарства він виступає як особа, що діє від імені і в інтересах іншого з подружжя, бо згода останнього на здійснення такого правочину припускається - за винятком тих, що виходять за межі дрібних побутових).  


== Які органи мають право на посвідчення довіреності ==
== Комерційне представництво (добровільне представництво)==
# нотаріуси;
<u>Комерційним представником</u> (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.
# уповноважені посадовці органу місцевого самоврядування ''(за винятком доручень на право розпорядження нерухомістю, управління автомобілями та іншими транспортними засобами, а також на право розпорядження корпоративними правами)'';
 
# уповноважені посадовці тієї організації, в якій довіритель вчиться, працює, перебуває на службі або знаходиться на стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, а також за місцем його реєстрації.
До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.
'''
 
Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.
 
Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4701 стаття 1000 Цивільного кодексу України]). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.
 
== Представництво за довіреністю (добровільне представництво)==
'''Довіреність''' - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 частина перша статті 244 Цивільного кодексу України]).
 
Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.
 
''Зміст довіреності'' визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.
 
<u>Договорами, на яких ґрунтується представництво</u>, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.
 
Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.
 
'''УВАГА!''' Відповідно до підпункту 3 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування  для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.
 
=== Види довіреності (за обсягом повноважень) ===  
* ''Разова'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/5/5e/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність (разова).docx])
* ''Спеціальна'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/a/a8/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(спеціальна).docx]).
* ''Загальна (генеральна)'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/ef/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(генеральна).docx]).
 
=== Форма довіреності ===
Форма довіреності <u>повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин</u>.
'''Зверніть увагу! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164]" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
{| class="wikitable"
|-
! Особа, яка має право посвідчувати довіреність !! Умови посвідчення довіреності
|-
| Нотаріус || Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.
|-
| Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар || Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі
|-
| Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу||
* Довіреність військовослужбовця, члена його сім'ї;
* довіреність працівника, члена його сім'ї
|-
| Начальник установи виконання покарань чи слідчого ізолятора || Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчого ізолятора
|-
| Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування || Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
|-
| Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги || Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги
|-
|Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання || Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)
|}
 
=== Строк довіреності  ===
Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).
 
Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є <u>нікчемною</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 стаття 247 Цивільного кодексу України])
 
=== Скасування довіреності ===
Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
 
Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).
 
=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===
Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.
 
Представник <u>не може відмовитися</u> від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 стаття 250 Цивільного кодексу України]).
 
== Підстави припинення представництва ==
# Зміна закону, яким встановлено представництво за законом.
# Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення договору, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення представництва за довіреністю:
* закінчення строку довіреності;
* скасування довіреності особою, яка її видала;
* відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
* припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
* припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
* смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
* смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
 
== Див. також ==
* [[Представництво в цивільному процесі]]
* [[Втручання в діяльність захисника чи представника особи]]
* [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження]]
* [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності]]
 
<br>
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Поточна версія на 10:58, 17 жовтня 2024

Нормативна база

Поняття представництва

Представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 Цивільного кодексу України).

Представництво характеризується такими ознаками:

  • цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
  • представник вчиняє певні юридичні дії;
  • представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
  • представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
  • правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

Представництво за законом (обов'язкове представництво)

Представництво особи виникає відповідно до норм закону (стаття 242 Цивільного кодексу України) , а саме:

  1. представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;
  2. представництво опікуном малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною;
  3. в інших випадках, встановлених законом.

Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.

Комерційне представництво (добровільне представництво)

Комерційним представником (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга статті 243 Цивільного кодексу України допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.

Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі договору доручення (глава 68 Цивільного кодексу України). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру (стаття 632 Цивільного кодексу України). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території (стаття 1000 Цивільного кодексу України). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.

Представництво за довіреністю (добровільне представництво)

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (частина перша статті 244 Цивільного кодексу України).

Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.

Зміст довіреності визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.

Договорами, на яких ґрунтується представництво, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.

УВАГА! Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.

Види довіреності (за обсягом повноважень)

  • Разова - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, Медіа:Довіреність (разова).docx)
  • Спеціальна - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, Медіа:Довіреність_(спеціальна).docx).
  • Загальна (генеральна) - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; Медіа:Довіреність_(генеральна).docx).

Форма довіреності

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Зверніть увагу! Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Особа, яка має право посвідчувати довіреність Умови посвідчення довіреності
Нотаріус Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.
Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі
Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу
  • Довіреність військовослужбовця, члена його сім'ї;
  • довіреність працівника, члена його сім'ї
Начальник установи виконання покарань чи слідчого ізолятора Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчого ізолятора
Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги
Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)

Строк довіреності

Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (стаття 247 Цивільного кодексу України)

Скасування довіреності

Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася (стаття 249 Цивільного кодексу України).

Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю

Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам (стаття 250 Цивільного кодексу України).

Підстави припинення представництва

  1. Зміна закону, яким встановлено представництво за законом.
  2. Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво.
  3. Припинення договору, на підставі якого виникло представництво.
  4. Припинення представництва за довіреністю:
  • закінчення строку довіреності;
  • скасування довіреності особою, яка її видала;
  • відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
  • припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
  • припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
  • смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
  • смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Див. також


Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Представництво:_види,_підстави_виникнення_та_припинення&oldid=50913