Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база


Відповідно до статті 96-3 Кримінального кодексу України під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.

До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру: 1) штраф; 2) конфіскація майна; 3) ліквідація.

2. До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий.[1]

Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

Частиною 1 статті 64-1 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути:

  • особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
  • керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
  • працівник юридичної особи.

Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні можуть підтверджуватись наступними документами:
1) тими, які передбачені статтею 50 Кримінального процесуального кодексу України, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, а саме це: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю або ордер, договір із захисником.
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником є працівник юридичної особи.

Права представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

Права представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження визначені частиною 3 статті 64-1 Кримінального процесуального кодексу України.

Протягом всього кримінального провадження Під час досудового розслідування Під час судового провадження

1) знати, у зв’язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу;
2) користуватися правовою допомогою;
3) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
4) брати участь у проведенні процесуальних дій;
5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
6) застосовувати з додержанням вимог Кримінального процесуального кодексу України технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь<ref>Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала)</ref>
7) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
8) заявляти відводи;
9) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
10) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом;
11) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.

1) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
2) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 Кримінально-процесуального кодексу України, та вимагати відкриття матеріалів згідно із статтею 290 Кримінально-процесуального кодексу України.

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
2) брати участь у судовому провадженні;
3) виступати в судових дебатах;
4) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
5) оскаржувати в установленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.

Обов'язки представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

Частиною 7 статті 64-1 Кримінального процесуального кодексу України визначено обов'язки представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Представник юридичної особи зобов’язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Примітки

<references />