Свідоцтво на промисловий зразок

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»
• Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716
• Правила складання й подачі заяви на промисловий зразок, затверджені Міністерством освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110
• Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 року № 198
• Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290

Поняття «промисловий зразок» та його види

Відбулася суттєва реформа у сфері інтелектуальної власності, зокрема, і по відношенню до промислових зразків. Такі зміни відбулися із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.
Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом.
Право на одержання свідоцтва має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом.
Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Також промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням.
Необхідно відмітити, що промислові зразки можуть бути:

• пласкими (містять двомірну композицію, наприклад, текстури тканин, зображення на одязі, етикетки);
• об'ємними (являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, ручки, пляшки);
• комбінованими (містять у собі ознаки, які мають форму, малюнок або розфарбування, наприклад, зовнішній вигляд взуття, в який вшитий який-небудь малюнок, або малюнок, який зображений на будівельній плитці).
  

Відповідно до Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 18.02.2002 № 110 (далі - Правила) поняття "промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до набору (комплекту) виробів. Тобто з точки зору художнього конструювання всі вироби набору (комплекту) повинні мати спільність композиційного та стилістичного вирішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, мебельний гарнітур тощо.
Поняття "один виріб" застосовується як до цілого виробу,наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад бампера, фари тощо. Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу.
Власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва.

Порядок набуття та обсяг правової охорони промислового зразка

В Україні відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим. Зареєструвати можна тільки об'єкт в цілому, а не певну його частину.
Обсяг правової охорони, яка надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, які заявник висвітлює найбільш доцільним способом на зображеннях промислового зразка, визначають обсяг правової охорони, що надається. Вони вносяться до Державного реєстру патентів України на промислові зразки (далі – Реєстр), а також дублюються у виданому документі. Промисловий зразок отримує правову охорону за таких умов:

• в якості об’єкту, на який подається заявка, може виступати форма, малюнок чи колірна схема або ж їх сукупність. Вони визначають зовнішні ознаки виробу, задовольняють естетичні та ергономічні потреби; також об'єктом може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу; ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями; ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені.
• правову охорону може отримати лише той промисловий зразок, який не суперечить принципам гуманності та моралі, правилам публічного порядку та є патентоспроможним;
• поданий на отримання патенту об’єкт повинен мати ознаки новизни, тобто нового оригінального дизайнерського рішення;
• промисловий зразок може бути визнаний новим лише у тому випадку, коли відомості про нього не були розголошені у світі до дати подання офіційної заявки або до дати оголошення пріоритету.
• ще одним критерієм охороноздатності промислового зразка – індивідуальний характер.

Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.

Об'єкти, які не можуть одержати правову охорону

Не можуть одержати правову охорону такі об'єкти:

• об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
• результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;
• ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями;
• ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований усередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; дія зазначеного положення не поширюється на зовнішній вигляд виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів усередині модульної конструкції.. (ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").
  • об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм);
  • промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;
  • друкована продукція як така.

Подання заявки на отримання свідоцтва на промисловий зразок та проведення експертизи

Заявки на одержання свідоцтва подаються в Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ). Державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” яка виконує функції Національного органу інтелектуальної власності відноситься до сфери управління Міністерства економіки України і є єдиним в Україні державним закладом експертизи, який здійснює розгляд і забезпечує (а де-факто здійснює) державну реєстрацію та видачу охоронних документів на зазначені об'єкти.

Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право, подає заявку до Мінекономрозвитку на адресу Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (далі – Укрпатент): вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601, Україна.

Документи заявки, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, їх переклад - також у одному примірнику.
Відповідно до Правилзаявка – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва.
Вона складається українською мовою й повинна містити:

• заяву про видачу свідоцтва;
• комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
• опис промислового зразка;
• креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо)

Крім цього, повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності розмірі.
Заявником промислового зразка може бути його автор, роботодавець автора або їхній правонаступник. Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства.
Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка подається без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування на території України.
Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки додається довіреність, яка засвідчує його (її) повноваження.
Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. (п. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").
Експертиза перевіряє правильність оформлення матеріалів заявки й відповідність їхнім вимогам Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а також проводиться класифікація об'єкта по Міжнародній класифікації промислових зразків (МКПЗ). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог, заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги.

Порядок проведення експертизи заявки на промисловий зразок встановлено статтею 14 Закону та Правилами розгляду заявки на промисловий зразок, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002 № 198. Він включає:

• установлення дати подання заявки на підставі статті 12 Закону;
• визначення того, чи належить об'єкт, який заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону;
• перевірку заявки на відповідність формальним вимогам статті 11 Закону та Правилам складання;
• перевірку документа про сплату збору за подання заявки на відповідність вимогам Порядку та пункту 10.12 Правил складання.

Якщо опис промислового зразка викладено іншою мовою, то для збереження дати подання його переклад повинен надійти протягом двох місяців від дати подання заявки. Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник Одержує рішення про видачу свідоцтва на промисловий зразок.

Патентування промислового зразка в іноземних державах

Охорону промислового зразка в інших країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, можна подати заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави.

По-друге, можна одержати правову охорону промислового зразка в іноземних державах згідно з Гаазькою угодою про міжнародну реєстрацію промислових зразків (далі – Гаазька угода), яка дозволяє зареєструвати промисловий зразок у кількох державах-учасницях Гаазької угоди шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ). Відповідно до положень Гаазької угоди така заявка подається самим заявником (або його представником) безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ.

У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав.

Перелік держав-учасниць Гаазької угоди розміщено на веб-сайті ВОІВ.

Заявка на міжнародну реєстрацію промислових зразків відповідно до Гаазької угоди подається англійською, французькою або іспанською мовами на вибір заявника. Одна заявка може містити в собі до 100 промислових зразків. Збори, пов’язані з міжнародною реєстрацією, сплачуються одноразово в одній валюті (швейцарських франках) на користь Міжнародного бюро ВОІВ.

Міжнародна заявка має бути складена на офіційному бланку “APPLICATION FOR INTERNATIONAL REGISTRATION” (форма DM/1), встановленому Міжнародним бюро ВОІВ. Копії цих бланків надаються заявникам безоплатно та доступні для завантаження з веб-сайта ВОІВ.

Заявку може бути подано в електронному вигляді (інтерфейс e-filing розміщено на веб-порталі ВОІВ).

У міжнародній заявці поряд з іншими даними обов’язково наводиться зображення відповідного промислового зразка та зазначаються держави-учасниці Гаазької угоди, у яких заявник бажає одержати охорону промислового зразка. Таблиця договірних сторін відповідного акта Гаазької угоди додається до офіційного бланка заявки форми DM/1.

За подання міжнародної заявки потрібно сплачувати Міжнародному бюро ВОІВ чотири різні види мита:

• основне мито;
• звичайне мито за зазначення стосовно кожної зазначеної Договірної сторони, яке, у свою чергу, диференційоване та має три рівні (залежно від зазначення тієї чи іншої договірної сторони, яка зробила відповідну заяву щодо належності до другого або третього рівня мит);
• індивідуальне мито за зазначення стосовно кожної з тих зазначених заявником договірних сторін, які зробили відповідну заяву про те, що звичайне мито за зазначення заміняється на індивідуальне мито за зазначення, розмір якого вказується в заяві;
• мито за публікацію.

Будь-яке мито вважається сплаченим на дату, на яку Міжнародне бюро ВОІВ одержало встановлену суму.

Мито сплачується до Міжнародного бюро ВОІВ одним з таких шляхів:

• внесення в дебет на поточний рахунок Міжнародного бюро ВОІВ;
• сплата на швейцарський поштовий чековий рахунок або будь-який з визначених банківських рахунків Міжнародного бюро ВОІВ банківським чеком;
• сплата готівкою в Міжнародному бюро ВОІВ.

Сплачуючи мито на стадії подання міжнародної заявки, слід зазначити призначення платежу разом з інформацією, яка дозволяє ідентифікувати заявку, найменування заявника та промисловий зразок, до якого належить платіж.

Розміри та різновиди мит, які сплачуються, вказані в Переліку розмірів мита (Schedule of Fees), розміщеному на веб-сайті ВОІВ.

Видача свідоцтва та строк його дії

Після оплати відомості про видачу свідоцтва на промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр. При цьому заявник промислового зразка одержує свідоцтво і статус власника виключних прав на промисловий зразок.
Видача свідоцтва здійснюється у місячний строк після державної реєстрації свідоцтва. Строк дії свідоцтва на промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника промислового зразка повинен подовжувати строк його дії кожні 5 років від дати подання заявки та сплачувати відповідний збір.
Таким чином, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в Україні становить 25 років від дати подання заявки й цей строк не може бути перевищений.
Чинність свідоцтва підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту.

Див. також

• Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок
• Патент як охоронний документ та порядок його отримання