Захист прав споживачів кредитних послуг: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 34 проміжні версії 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''
== Опис Ситуації ==
''' <br />


На сьогоднішній день серед населення України, а також серед юридичних осіб різних форм власності існує поширена практика отримання кредитів у банківських установах на споживчі цілі, з метою поповнення обігових коштів, для придбання майна тощо.
== Нормативна база ==
Споживчі кредити набули значного поширення в Україні протягом останніх 13 років. Незважаючи на те, що процентні ставки є високими і позичальники суттєво переплачують, є багато бажаючих отримати кредит у банку. Після 2008 року '''набула поширення практика зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом,''' внаслідок чого позичальники опиняються у невигідних умовах і несуть додаткові необґрунтовані витрати.
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України “Про захист прав споживачів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#Text Закон України “Про захист прав споживачів”]  (''новий закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування та по завершенні воєнного стану'')
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).


Для прикладу візьмемо ситуацію, де '''особа отримує кредитну картку''' з конкретним кредитним лімітом.
Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.
Для отримання даного '''виду кредиту''', особі достатньо лише взяти з собою паспорт громадянина України та ідентифікаційний код та прийти у відділення банку. Беручи це до уваги, майже кожен громадянин України володіє такою карткою (кредитом). Але, громадяни України, не володіючи юридичними знаннями, не підозрюють, що їхні '''права''', як '''споживача кредитних послуг''', порушуються вже при оформленні даного виду кредиту.<br />


== '''НОРМАТИВНА БАЗА''' ==
При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України].
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»].
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг]».
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Інструкції Національного банку України]
== '''Порушення прав споживачів кредитних послуг полягає в наступному''' ==<br />


При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню. <br />
Зокрема, банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати клієнту (під розпис) наступну інформацію (ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів"):
1) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача;
2) орієнтовну сукупну вартість кредиту й вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням і поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо (тобто скільки клієнт заплатить загалом і відсотків у тому числі);
3) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їхню частоту й обсяги (тобто не один варіант, а декілька);
4) можливість дострокового повернення кредиту і його умови (це має бути обов'язково прописано в договорі);
5) переваги й недоліки пропонованих схем кредитування.<br />
'''''І це далеко не весь перелік інформації, яку банк зобов'язаний надати клієнту, у писемній формі, перед виданням кредиту'''.''
Банк при видачі кредиту, '''не має права порушувати принципи кредитування''' (ст. 49 Закону "Про банки й банківську діяльність"). Один з таких принципів не дозволяє банку видавати кредит, якщо щомісячний платіж становить більше 50% заробітної плати, зазначеної в довідці. Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]"). Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору.
''Жодна з цих умов не виконується працівниками банку при оформленні кредитних карток, натомість, споживачу надається лише та інформація, яка вигідна для Банку''.<br />
== '''Зміст істотних умов кредитного договору''' ==


''Щодо змісту та істотних умов кредитного договору:
Пунктом 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України «Про споживче кредитування»] врегульовано питання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Так, на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.
''
 
'''Згідно статті 1055 ЦК України - Форма кредитного договору''' - Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
До категорії захищених осіб віднесено:
Зміст договору як спільного юридичного акта сторін становлять, по-перше, умови, щодо яких вони дійшли згоди і, по-друге, ті умови, які приймаються ними як обов'язкові на основі чинного законодавства. Іншими словами, зміст договору — це ті умови, на яких укладена відповідна угода сторін. Якщо договір оформлено письмово у вигляді одного документа, підписаного сторонами, або шляхом обміну листами, то відповідні умови фіксуються в пунктах договору, в яких можуть міститися і посилання на норми чинного у цій сфері законодавства. Оскільки договір є підставою виникнення цивільно-правового зобов'язання, то зміст цього зобов'язання розкривається через права та обов'язки його учасників, визначені умовами договору.
 
Відповідно до ст. 153 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом. Коло таких умов можна визначити, проаналізувавши норми ЦК України і спеціальних нормативних актів, що регулюють даний вид договірних відносин.
* військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. При порушенні вищевказаних норм, банк позбавляє споживача кредитних послуг права на
* військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби;
* членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
* осіб – які перебувають у полоні;
* з якими втрачено зв'язок;
* зниклих безвісти.
 
Якщо такі особи не бажають під час дії воєнного стану та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) слід:
*повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію;
* надати йому копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.
|}
== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.
 
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")]
 
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.
 
'''Дана форма має містити:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
# суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
# тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
# види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
# орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.
Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів. Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору. Обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається '''на особу, яка надає фінансову послугу.'''
==Істотні умови [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредитного договору]]==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|Кредитний договір]] укладається у ''письмовій формі.''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами.
 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.  
 
Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором.
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму.  
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму.  


Отримавши кредит, особа починає користуватися кредитними коштами та сплачувати щомісячні обов’язкові платежі. Однак, незважаючи на добросовісність сплати щомісячних платежів, переважна більшість споживачів кредитних послуг натикаються на таку проблему, як прострочена заборгованість. Така заборгованість, при добросовісному погашенні кредиту, виникає, зазвичай, внаслідок одностороннього підвищення відсоткової ставки з-боку банку.
Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.  
У грудні 2008 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін  
 
до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та Закону «Про банки і банківську діяльність» про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.
'''Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.'''
Важливо зазначити, що вищезгаданий закон від грудня 2008 року набрав чинності 10.01.2009 року. Тому, враховуючи принцип незворотності дії законів у часі, інших правових актів, рішення банку про підвищення розміру процентів за кредитним договором в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10.01.2009 року. Тобто рішення банків про зміну розміру процентів, прийняті до 10.01.2009 року, є правомірними. Якщо банк прийняв рішення про підвищення процентної ставки до 10.01.2009 року, але позичальник був повідомлений про це після 10.01.2009 року, то таке підвищення процентної ставки є недійсним, оскільки, як зазначено в листі НБУ від 05.01.2009 року, банк зобов’язаний заздалегідь повідомити позичальника про зміну кредитної ставки, без такого повідомлення будь-яка зміна є недійсною. Тобто, має значення не дата, з якої підвищено процентну ставку, а дата прийняття рішення про підвищення процентної ставки за кредитним договором. Ці дві дати можуть розходитись у часі, наприклад, 30.12.2008 року банк приймає рішення, що розмір процентної ставки за кредитом збільшується з 01.02.2009 року і повідомляє про це позичальника офіційним листом, то таке збільшення буде правомірним.
 
Банком порушуються права споживачів у тому випадку, якщо після 10.01.2009 року банк прийняв рішення про зміну розміру відсоткової ставки в односторонньому порядку, якщо таке рішення було прийнято до 10.01.2009 року, то це не суперечить положенням законодавства.
<u>''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.</u>
Споживачі мають розуміти, що при використанні змінюваної (плаваючої) фінансової ставки, банк має можливість в односторонньому порядку змінювати розмір кредитної ставки, що зумовлено зміною розміру перемінної частини змінюваної (плаваючої) процентної ставки.
''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.


'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.
'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості.  
 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.


Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена.
Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена.
Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору:
* 1. Досудове врегулювання – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* 2. Судове врегулювання спору – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.
Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ЗУ «Про захист прав споживачі», а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується (ст.. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»).


Однак, споживачам кредитних послуг слід мати на увазі, що найефективнішим способом захисту свого права як у досудовому врегулюванні спору так і в судовому можна досягнути лише звернувшись в суд через особу, яка володіє спеціальними знаннями в галузі правознавства – юриста.
Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору.
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|'''Досудове врегулювання''']] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* '''Судове врегулювання спору''' – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.
''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, '''судовий збір не сплачується.'''''
== Див. також: ==
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Реструктуризація боргу за кредитним договором]]
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Поточна версія на 12:27, 25 липня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

При цьому, Національний банк України на своєму офіційоному сайті звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.


Пунктом 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України «Про споживче кредитування» врегульовано питання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Так, на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.

До категорії захищених осіб віднесено:

  • військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
  • військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби;
  • членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
  • осіб – які перебувають у полоні;
  • з якими втрачено зв'язок;
  • зниклих безвісти.

Якщо такі особи не бажають під час дії воєнного стану та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) слід:

  • повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію;
  • надати йому копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.

Порушення прав споживачів кредитних послуг

При наданні кредитів законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

Дана форма має містити:

  1. найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
  2. тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
  3. суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
  4. тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
  5. види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
  6. орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
  7. необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
  8. порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
  9. попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
  10. порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
  11. порядок дострокового повернення кредиту;
  12. у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів. Так у договорі, серед іншого, має бути зазначено: відповідальність обох сторін, а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору. Обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу.

Істотні умови кредитного договору

Згідно з статтею 1055 ЦК України

  • Кредитний договір укладається у письмовій формі.
  • Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.

Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості.

Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості.

Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена.

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору.

Види врегулювання спору

  • Досудове врегулювання – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
  • Судове врегулювання спору – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується.

Див. також: