Захист прав споживачів кредитних послуг: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 23 проміжні версії 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України “Про захист прав споживачів”]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#Text Закон України “Про захист прав споживачів”]  (''новий закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування та по завершенні воєнного стану'')
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492.]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
 
Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.
 
При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
 
 
Пунктом 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України «Про споживче кредитування»] врегульовано питання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Так, на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.
 
До категорії захищених осіб віднесено:
 
* військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
* військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби;
* членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
* осіб – які перебувають у полоні;
* з якими втрачено зв'язок;
* зниклих безвісти.
 
Якщо такі особи не бажають під час дії воєнного стану та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) слід:
*повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію;
* надати йому копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.
|}
== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.
 
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")]


== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.<br>
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")]<br />
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.


Рядок 28: Рядок 52:
# порядок дострокового повернення кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.
Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів. Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору. Обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається '''на особу, яка надає фінансову послугу.'''
==Істотні умови [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредитного договору]]==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|Кредитний договір]] укладається у ''письмовій формі.''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.


Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]").
Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором.
Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору.
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму.  


==Зміст істотних умов кредитного договору==
Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.  
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] <br />'''
* Кредитний договір укладається у ''письмовій формі.<br />''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''.<br />
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами.<br />
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. <br />


Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. При порушенні вищевказаних норм, банк позбавляє споживача кредитних послуг права на
'''Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.'''
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. <br />


Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. <br />
<u>''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.</u>
Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.<br />


''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.
'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості.  


'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. <br />
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.


Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена.<br />
Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена.


Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору:<br />
Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору.
== Види врегулювання спору ==
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|Досудове врегулювання]] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.  
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|'''Досудове врегулювання''']] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.  
* Судове врегулювання спору – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.
* '''Судове врегулювання спору''' – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.
 
''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, '''судовий збір не сплачується.'''''
''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується.''
== Див. також: ==
 
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Реструктуризація боргу за кредитним договором]]
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Поточна версія на 12:27, 25 липня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

При цьому, Національний банк України на своєму офіційоному сайті звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.


Пунктом 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України «Про споживче кредитування» врегульовано питання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Так, на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.

До категорії захищених осіб віднесено:

  • військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
  • військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби;
  • членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
  • осіб – які перебувають у полоні;
  • з якими втрачено зв'язок;
  • зниклих безвісти.

Якщо такі особи не бажають під час дії воєнного стану та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) слід:

  • повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію;
  • надати йому копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.

Порушення прав споживачів кредитних послуг

При наданні кредитів законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

Дана форма має містити:

  1. найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
  2. тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
  3. суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
  4. тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
  5. види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
  6. орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
  7. необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
  8. порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
  9. попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
  10. порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
  11. порядок дострокового повернення кредиту;
  12. у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів. Так у договорі, серед іншого, має бути зазначено: відповідальність обох сторін, а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору. Обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу.

Істотні умови кредитного договору

Згідно з статтею 1055 ЦК України

  • Кредитний договір укладається у письмовій формі.
  • Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.

Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості.

Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості.

Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена.

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору.

Види врегулювання спору

  • Досудове врегулювання – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
  • Судове врегулювання спору – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується.

Див. також: