Конфіскація земельної ділянки

Нормативна база

• Конституція України
• Земельний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Закон України "Про виконавче провадження"

Поняття конфіскації майна

Конфіскація майна – покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 Кримінального кодексу України (далі - КК України)).

Відповідно до статті 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до норм Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 ЗК України) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 ЗК України).

Виконання рішень про конфіскацію майна

Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого  майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 Кримінально-виконавчого кодексу України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна)  визначено додатком до  Закону України «Про виконавче провадження».

Див. також

• Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях
• Порядок звернення стягнення на майно боржника
• Порядок реалізації арештованого майна