Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

1.Кримінальний Кодекс України
2.Кримінальний процесуальни Кодекс
3.Порядок передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом
4. Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження Загальні положення

Поняття та умови застосування конфіскації майна за вироком суду у кримінальних провадженнях

Визначення поняття

Конфіскація майна у кримінальних провадженнях – це покарання, що передбачає примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина 1 статті 59 Кримінального кодексу України).

Умови застосування конфіскації майна

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України (частина 2 статті 59 Кримінального кодексу України). Конфіскація майна є додатковим покаранням до таких основних видів покарань, як громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі (статті 51 і 52 Кримінального кодексу України).

Конфіскація як вид покарання не застосовується до неповнолітніх (частина 2 статті 98 Кримінального кодексу України).

Процесуальний порядок забезпечення конфіскації майна за вироком суду у кримінальних провадженнях

На стадії досудового розслідування

З метою забезпечення конфіскація майна за вироком суду майно під час досудового розслідування має бути спочатку тимчасово вилучено, а потім, після проведення необхідних і достатніх слідчих заходів по вказаному вилученому майну має бути прийнято одне із рішень: або повернути його законному власнику або накласти на тимчасово вилучене майно арешт (частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Тимчасове вилучення майна

Визначення: Тимчасове вилученням майна - це фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (частина 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України).

Підстави для тимчасового вилучення майна:

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом;

4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення (частина 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України).


Порядок тимчасового вилучення майна:

Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол.
Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України).

Припинення тимчасового вилучення майна:

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною 5 статті 171 та/або частиною 6 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України.

Арешт майна

Визначення:

Арешт майна - це тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його (частина 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України).

Підстави для арешту майна:

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається (частини 2-5 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України).

Клопотання про арешт:

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів мірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (стаття 171 Кримінального процесуального кодексу України).

Розгляд клопотання про арешт майна:

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна (стаття 172 Кримінального процесуального кодексу України).

Вирішення питання про арешт майна:

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, яке підлягає арешту;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;
4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали.
Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення (стаття 173 Кримінального процесуального кодексу України)

Скасування арешту майна:

Під час досудового розслідування обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також, якщо обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.Такі клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна (стаття 174 Кримінального процесуального кодексу України).

Виконання ухвали про арешт майна:

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.


На стадії судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення (злочину)

Скасування арешту майна під час судового розгляду кримінального провадження:
Під час судового провадження обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Також, якщо обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Такі клопотання під час судового провадження розглядається судом не пізніше трьох днів після його надходження до суду.Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно(частина 1 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України).
Вирішення судом питання щодо майна, на яке накладено арешт з метою можливої конфіскації: Ухвалюючи вирок за результатами розгляду кримінального провадження по обвинуваченню особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен, серед інших, вирішити і питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт в ході досудового розслідування з метою його подальшої можливої конфіскації (пункт 12 частини 1 статті 368 Кримінального процесуального кодексу України).
Вирок суду в частині конфіскації майна може бути наступним: щодо конфіскації всього, належного обвинуваченій особі майна; щодо конфіскації частини майна або щодо зняття арешту з майна та повернення його власнику у повному обсязі.
Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 Кримінального кодексу України).
Ухвалюючи вирок, якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання стосовно майна, на яке накладено арешт, речових доказів і документів окремо щодо кожного з обвинувачених. (частини 1 і 3 статті 368 Кримінального процесуального кодексу України).

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадках виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частини 4 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України).