Відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 бередня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 роки № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів"

Хто і коли відшкодовує шкоду, завдану кримінальним правопорушенням

Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому.

У випадку, коли шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням не відшкодована в добровільному порядку, вона може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, або така особа є неплатоспроможною, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (стаття 127 Кримінального процесуального кодексу України).

Хто має право на відшкодування шкоди (компенсацію)

Відповідно до статті 1200 Цивільного кодексу України в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1. дитині - до досягнення нею 18 років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років);
2. чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
3. особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;
4. одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними 14 років;
5. іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом 5 років після його смерті.

Розмір шкоди (компенсації)

Зазначеним особам шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків:

• народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника;
• призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди (стаття 1203 Цивільного кодексу України).

За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду (частина перша статті 1208 Цивільного кодексу України).

Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за 3 роки наперед.

Цивільний позов та порядок його подання

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Витрати на поховання

У випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 бередня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17
• Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року у справі № 759/15415/18

Див. також

• Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов
• Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
• Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи
• Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням