Правовий статус осіб без громадянства або осіб із невизначеним громадянством

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.

Ці особи (ОБГ) становлять суттєву частину мешканців Україні, які постійно проживають у країні, проте не мають можливості отримати громадянство України.

Апатри́ди — особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства будь-якої держави, їхнє правове становище визначається законодавством держави перебування і, за деякими винятками, прирівнюється до правового статусу власних громадян.

Подвійне громадянство (біпатризм, полігромадянство) — перебування особи одночасно в громадянстві двох і більше держав. Цей стан виникає у разі колізії при застосуванні законів про набуття громадянства.

Кампанія УВКБ ООН "#ЯІсную"

Причини відсутності громадянства у особи

Основна причина «безгромадянства» – особа втрачає громадянство в одній державі внаслідок неприйняття рішення про прийняття в громадянство, але не має нагоду набути громадянство в іншій державі. Те ж саме може відбутися, коли, особа виходить з громадянства за власною ініціативою, оскільки це ще не гарантує автоматичне отримання громадянства іншої держави. «Безгромадянство» може виникнути у жінки при вступі у шлюб з іноземцем, якщо закон передбачає втрату колишнього громадянства.

Людина може стати апатридом в таких випадках:

  • При народженні (зокрема від батьків-апатридів, якщо закони держави — місця народження не мають на увазі набуття особою громадянства цієї держави).
  • При позбавлення громадянства державою. Позбавлення громадянства з боку держави може відбуватися з політичних, етичних мотивів або з міркування безпеки.
  • При втраті отриманих раніше привілеїв громадянства (наприклад, у випадку громадянства, отриманого в шлюбі).
  • При добровільній відмові від громадянства.
  • У разі припинення існування держави.

Відповідно до статті 1 «Конвенції про статус апатридів» такий статус не поширюється на біженців.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Порядок визнання особи без громадянства

Подання документів

Відповідно до статті 6-1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» заява про визнання особою без громадянства подається до Державної міграціїйної служби України (далі - ДМС України), повнолітньою дієздатною особою.

16 квітня 2021 набрала чинності Постанова КМУ No 317 від 24.03.2021 “Деякі питання визнання особою без громадянства[1], яка затвердила зразок заяви про визнання особою без громадянства, порядок розгляду таких заяв, зразок довідки заявника.

Заява про визнання особою без громадянства формується українською мовою співробітниками ДМС на підставі документів, поданих заявником.

Відомості про дитину наводяться в заяві одного з її законних представників. Заява про визнання дитини, розлученої із сім’єю, особою без громадянства подається одним з її законних представників. Заява про визнання недієздатної особи особою без громадянства подається її законним представником, про що уповноважена особа ДМС України робить на заяві відповідний напис.
Якщо особа не може власноручно скласти заяву про визнання особою без громадянства у зв’язку з неписьменністю або фізичними вадами, заява на її прохання складається уповноваженою особою ДМС України про що на заяві робиться відповідний напис.

Разом із заявою подається документ, що посвідчує особу, або документ, що надає право на в’їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою (за наявності), документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави (за наявності), або інший документ, що підтверджує інформацію, викладену в заяві.

У разі відсутності в особи, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, вищезазначених документів за її письмовою згодою проводиться опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), які можуть підтвердити факти, викладені в заяві.

Особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, зобов’язана співпрацювати з ДМС України з’являтися на співбесіди, надавати докази для визнання її особою без громадянства.

Особі, яка подає заяву про визнання особою без громадянства та не володіє українською мовою ДМС України безоплатно забезпечує перекладача з мови, якою володіє така особа, а також письмовий переклад її документів.

Особа під час подання заяви про визнання особою без громадянства надає свої біометричні дані для їх фіксації.

Строк розгляду документів

ДМС України протягом шести місяців з дня подання заяви про визнання особою без громадянства на підставі всієї наявної інформації і документів приймає рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства.

Строк розгляду такої заяви може бути подовжений до 12 місяців.

У разі відсутності у заявника документів з фото, за його письмовою згодою, ДМСУ проводитиме опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), з метою підтвердження фактів, викладених в заяві, та/або впізнаня заявника за фотокарткою.

У разі не подання заявником довідки про неналежність до громадянства держави його попереднього постійного та довгострокового проживання та/або з держави, громадянство якої мають члени його сім’ї, ДМСУ надсилатиме відповідний запит дипломатичним представництвам або консульським установам таких держав. Не надання іноземним представництвом відповіді на третій запит ДМСУ означатиме, що заявник не вважається громадянином такої держави (загальний строк очікування відповіді триватиме протягом 6 місяців).

Розгляд заяв

7 травня 2021 року розпочався прийом заяв про визнання особою без громадянства.

Відповідно до існуючої практики, співробітники ДМСУ вимагають від заявників наявності на день реєстрації заяви:

(1) свідоцтва про народження [2] та його перекладу на українську мову (переклад завіряється нотаріально);

(2) довідки з консульства про неприналежність до громадянства країни походження;

(3) копій паспортів трьох свідків (деякі підрозділи ДМС проводять інтерв’ю з ними в той же день).

Консульство РФ в Одесі відповіло на запит ДМС про підтвердження громадянства заявника ОБГ – заявник особисто повинен з’явитися в консульстві для сплати консульського збору (143 доларів США – 65 за встановлення особи та 78 за довідку про неприналежність) та отримання довідки про неприналежність до громадянства країни походження. Такі ж правила застосовуються і консульством Узбекістану.

Інформація про особу, яка звернулася із заявою про визнання особою без громадянства, стосовно якої прийнято рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства та про скасування рішення про визнання особою без громадянства, вноситься до відомчої інформаційної системи ДМС. Відцифровані копії наданих особою документів, відцифрований акт про впізнання (за наявності), відцифровані матеріали перевірки документів, поданих особою, довідка про звернення за визнанням особою без громадянства, рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні  особою без громадянства вносяться до відомчої інформаційної системи ДМС та зберігаються протягом 75 років.

Інформація про особу без громадянства, якій видана посвідка на постійне чи тимчасове проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за  кордон, вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру.

Для внесення інформації до відомчої інформаційної системи ДМС формується заява про визнання особою без громадянства (стаття 7-8 "Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства").

Рішення про відмову у визнанні особою без громадянства уповноваженою особою ДМС приймаєтьсяу разі, коли:

1) особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, є громадянином України або іншої держави за умови, що її громадянство було визнано компетентним органом цієї держави та заявник був документований відповідно до законодавства цієї держави;

2) особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, свідомо подала недійсні (крім документів, що стали недійсними у зв’язку із закінченням строку їх дії), підроблені документи або повідомила про себе неправдиві відомості щодо обставин, які впливають на визначення її статусу;

3) особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства, як це визначено міжнародними актами, розробленими з метою недопущення таких злочинів, або скоїла тяжкий злочин неполітичного характеру поза межами держави проживання до того, як вона була допущена у цю державу, або є винною у вчиненні діянь, що суперечать цілям і принципам ООН.

Після прийняття рішення про відмову у визнанні особою без громадянства протягом трьох робочих днів структурний підрозділ ДМС надсилає його особі, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законному представнику повідомлення про це із зазначенням підстави для відмови відповідно до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та роз’ясненням порядку оскарження такого рішення, а також про право заявника на безоплатну правничу допомогу під час процедури оскарження рішення про відмову у визнанні особою без громадянства.

Рішення про відмову у визнанні особою без громадянства може бути оскаржено особою, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законним представником до адміністративного суду протягом 20 робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову у визнанні особою без громадянства.

Документ, що підтверджує перебування особи на законних підставах на території України

Протягом строку розгляду заяви про визнання особою без громадянства особа вважається такою, яка тимчасово перебуває на території України на законних підставах. Для підтвердження цього особі видається довідка встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства.

Довідка про звернення за визнанням особою без громадянства видається особі або її законному представнику у день приймання заяви про визнання особою без громадянства строком на шість місяців та підтверджує тимчасове перебування на законних підставах особи, яка звернулася із заявою про визнання особою без громадянства, на території України протягом строку розгляду такої заяви. Рішення про продовження строку дії довідки про звернення за визнанням особою без громадянства приймається разом із рішенням про продовження строку розгляду заяви про визнання особою без громадянства до 12 місяців (стаття 41-42 "Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства").

Перелік документів необхідний для набуття громадянства України

У випадках, коли у особи(неповнолітньої чи або повнолітньої) не має свідоцтва про народження [3], яка звернулася із зазначеного питання, необхідно:

  • з'ясувати чи є в наявності медичне свідоцтво про народження.

Якщо документ (медичне свідоцтво про народження) наявний у особи - заявника, тоді заявник спільно з мамою(котра має паспорт громадянина України),

  • звернутися із письмовою заявою (медичне свідоцтво про народження), встановленого зразка

до територіального відділу ДРАЦС( орган державної реєстрації актів цивільного стану) України за зареєстрованим місцем проживання.
За результатами звернення, протягом місяця орган ДРАЦС повинен зареєструвати факт народження особи та видати свідоцтво про народження.
У випадках, коли у особи (неповнолітньої чи або повнолітньої) не має свідоцтва про народження, а також відсутнє медичне свідоцтво про народження (тобто у медичного закладу відсутня інформація про народження даної особи) факт народження встановлюється через суд загальної юрисдикції(місцевий загальний суд), шляхом подання позову про встановлення факту, який має юридичне значення(факту народження особи)

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, законами України, а також міжнародними договорами України. У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.

Засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства:

  • іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України;
  • іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини;
  • іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.