Правовий статус осіб без громадянства або осіб із невизначеним громадянством

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативні акти


  1. Конституція України
  2. Конвенція про скорочення безгромадянства
  3. Конвенція про статус апатридів
  4. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 22.09.2011 № 3773-VI

Міграційне законодавство передбачає легальне проживання іноземця або особи без громадянства в Україні, а також можливість отримання ними громадянства нашої країни, у передбачених випадках, тобто натуралізуватися.
Проте національні закони часто віддають формалізмом, особливо у випадках, коли це стосується людей, чиї права обмежені і які часто не можуть себе захистити.

Поняття


Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. профільного закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. Ці особи (ОБГ) становлять суттєву частину мешканців Україні, які постійно проживають у країні, проте не мають можливості отримати громадянство України.
Апатри́ди — особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства будь-якої держави, їхнє правове становище визначається законодавством держави перебування і, за деякими винятками, прирівнюється до правового статусу власних громадян.
Подвійне громадянство (біпатризм, полігромадянство) — перебування особи одночасно в громадянстві двох і більше держав. Цей стан виникає у разі колізії при застосуванні законів про набуття громадянства.

Причини "безгромадянства"


Людина може стати апатридом в таких випадках:

  • При народженні (зокрема від батьків-апатридів, якщо закони держави — місця народження не мають на увазі набуття особою громадянства цієї держави).
  • При позбавлення громадянства державою. Позбавлення громадянства з боку держави може відбуватися з політичних, етичних мотивів або з міркування безпеки.
  • При втраті отриманих раніше привілеїв громадянства (наприклад, у випадку громадянства, отриманого в шлюбі).
  • При добровільній відмові від громадянства.

У разі припинення існування держави.
Відповідно до статті 1 «Конвенції про статус апатридів» такий статус не поширюється на біженців.

 Основна причина «безгромадянства» – особа втрачає громадянство в одній державі внаслідок неприйняття рішення про прийняття в громадянство, але не має нагоду набути громадянство в іншій державі. Те ж саме може відбутися, коли, особа виходить з громадянства за власною ініціативою, оскільки це ще не гарантує автоматичне отримання громадянства іншої держави. «Безгромадянство» може виникнути у жінки при вступі у шлюб з іноземцем, якщо закон передбачає втрату колишнього громадянства. 

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Перелік документів необхідний для набуття громадянства України

У випадках, коли у особи(неповнолітньої чи або повнолітньої) не має свідоцтва про народження, яка звернулася із зазначеного питання, необхідно:

  • з'ясувати чи є в наявності медичне свідоцтво про народження.

Якщо документ(медичне свідоцтво про народження) наявний у особи - заявника, тоді заявник спільно з мамою(котра має паспорт громадянина України),

  • звернутися із письмовою заявою(+медичне свідоцтво про народження), встановленого зразка

до територіального відділу ДРАЦС(орган державної реєстрації актів цивільного стану) України за зареєстрованим місцем проживання.

За результатами звернення, протягом місяця орган ДРАЦС повинен зареєструвати факт народження особи та видати свідоцтво про народження.

У випадках, коли у особи(неповнолітньої чи або повнолітньої) не має свідоцтва про народження, а також відсутнє медичне свідоцтво про народження( тобто у медичного закладу відсутня інформація про народження даної особи) факт народження встановлюється через суд загальної юрисдикції(місцевий загальний суд), шляхом подання позову про встановлення факту, який має юридичне значення(факту народження особи)

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, законами України, а також міжнародними договорами України. У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
Засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства:

  • іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України;
  • іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини;
  • іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.