Підготовче засідання у кримінальному процесі

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Список використаних джерел

  1. Кримінально-процесуальний кодекс України
  2. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"
  3. Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"

Визначення поняття

Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду. Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з таких матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання. З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого ч.2 ст.42 Кримінально-процесуального кодексу України Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою не пізніше п'яти днів з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження. Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного зі згаданих клопотань. Наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, підготовче судове засідання має бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

На попереднє судове засідання в призначені день і годину повинні прибути прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий та - ситуативно - представник і законний представник потерпілого, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, і тоді головуючий відкриває підготовче судове засідання та оголошує про розгляд даного кримінального провадження.

Завдання підготовчого судового засідання

Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки, що значною мірою ускладнюється нормами ч. 4 ст. 291 КПК, за буквальним змістом яких надавати суду будь-які документи, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки обвинуваченого про одержання цих документів, до початку судового розгляду забороняється. У підготовчому судовому засіданні суд повинен вирішити наступні завдання:

  • визначити, чи підсудне йому дане кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду для вирішення підсудності. В цьому разі розгляд справи в даному суді припиняється;
  • встановити, чи немає підстав для закриття провадження, до яких належать: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; наявність вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; звільнення особи від кримінальної відповідальності; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; відсутність згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
  • встановити, чи відповідають вимогам закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору даних матеріалів може бути оскаржена в апеляційному порядку;
  • затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів та злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (ч. 7 ст. 474 КПК України), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
  • коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам КПК України, угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 КПК України "Кримінальне провадження на підставі угод".

Наслідки підготовчого судового засідання

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 Кримінально-процесуального кодексу України.

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінально-процесуального кодексу України.{Пункт 2 частини третьої статті 314 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017}

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кримінально-процесуального кодексу України.

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Проблемні питання, що найчастіше виникають при підготовчому судовому засіданні

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» розтлумачив підстави повернення обвинувального акта прокурору.ак, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Окремим проблемним питанням, який потребує роз’яснення та конкретизації, на нашу думку, є порядок розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 Кримінально-процесуального кодексу України.

Деякі скарги, які заявляються обвинуваченим, його представниками є досить складними та потребують ретельної перевірки, що призводить до затягування судового процесу. Неконкретизованими є дії суду на стадії підготовчого засідання якщо скарга обвинуваченого чи його представника потребує витребування додаткових відомостей або матеріалів від прокурора у взаємозв’язку із ч. 4 ст. 291 КПК України, якою забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду.