Правила перевезення домашніх тварин залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом(Переглядів: 1824)

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Загальні правила перевезення тварин

Тварини, яких планується перевезти, перед завантаженням до спеціального транспортного засобу підлягають огляду спеціалістом у галузі ветеринарної медицини з метою підтвердження їх придатності до перевезення (пункт 20 Правил транспортування тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1402 (далі - Правила).

Не придатними для перевезення є:

  1. тварини, які під час руху відчувають біль або не можуть самостійно рухатися;
  2. поросята віком до 21 дня (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);
  3. ягнята віком до семи днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);
  4. телята віком до десяти днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);
  5. цуценята та кошенята віком до 56 днів, крім випадків, коли вони перевозяться разом з матір’ю;
  6. самки під час останнього періоду вагітності (остання десята частина загального строку вагітності);
  7. новонароджені тварини з незагоєним пуповинням;
  8. тварини, що мають тяжке відкрите поранення або випадіння органів;
  9. тварини, що мають роги, у період, коли шкіра, яка покриває зародки рогів м’яка, - якщо не вжито спеціальних заходів для їх збереження (пункт 21 Правил).

Хворі або травмовані тварини вважаються придатними для перевезення, якщо вони:

  1. мають незначні ушкодження або хворобу, що не спричиняє їм додаткових страждань під час перевезення. При цьому питання щодо придатності тварин до перевезення вирішується за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини;
  2. перевозяться в рамках виконання науково-дослідних програм у разі, коли ушкодження або хвороба передбачено такою програмою;
  3. перевозяться з метою лікування або діагностики (пункт 22 Правил).

При перевезенні тварин, особа, що її супроводжує зобов’язана мати при собі довідку від ветеринара, що підтверджує стан її здоров’я. Також тварина повинна бути чистою та охайною.

Дрібні тварини перевозяться у відповідних засобах перевезення із суцільним щільним дном, що можуть розташовуватися у кілька ярусів. Собак і котів, що перевозяться, необхідно годувати і напувати з інтервалами, що не перевищують відповідно 24 і вісім годин (пункт 41 Правил).

У разі виявлення під час перевезення факту захворювання або загибелі тварин супроводжуюча особа зобов’язана негайно повідомити про це перевізникові для забезпечення ізоляції тварин, що захворіли або загинули, в окремому відсіку транспортного засобу та викликати спеціаліста у галузі ветеринарної медицини для проведення огляду тварин у найближчому місці зупинки (станція, порт, аеропорт тощо) (пункт 30 Правил).

У разі вивезення тварин за кордон, необхідно врахувати особливості законодавства країн, територію яких перетинає пасажир.\

Загальні вимоги до транспортування тварин

Перевезення тварин може здійснюватися із залученням супроводжуючої особи або без неї.

Перевезення тварин без супроводжуючої особи здійснюється у разі, коли:

тварини перебувають у закритих контейнерах, які належним чином провітрюються, містять корм і воду в дозаторах в обсязі, достатньому для перевезення тривалістю вдвічі більше, ніж заплановано;

перевізник виконує функції супроводжуючої особи;

відправником призначено особу, що здійснює догляд за тваринами у пунктах зупинки.

Перед початком транспортування тварин привчають до транспортного засобу, яким вони перевозяться.

У разі коли завантаження або вивантаження тварин триває більш як чотири години відправник (одержувач) здійснює їх годування і напування та залучає спеціаліста у галузі ветеринарної медицини.

При цьому застосовують вантажно-розвантажувальні пристрої (платформи, трапи, східці, містки, підмостки тощо), конструкція яких дає змогу їх прибирати та дезінфікувати, унеможливлює травмування, мінімізує збудження тварин та унеможливлює їх втечу.

Мінімальна площа поверхні спеціальних транспортних засобів повинна відповідати нормам, наведеним у додатку 1.. У спеціальних транспортних засобах забезпечується належне провітрювання з урахуванням, зокрема, погодних умов на момент здійснення перевезення, видів тварин та їх кількості.

Підлога спеціальних транспортних засобів за своєю конструкцією повинна бути щільною і не допускати ковзання. Підлога покривається підстилкою (соломою, тирсою, торфом тощо) в обсязі, достатньому для поглинання екскрементів, або оснащується засобами їх відведення.

Корм у транспортних засобах, що використовуються для перевезення тварин, зберігається окремо від тварин. У разі коли для перевезення тварин використовуються відкриті транспортні засоби, корм покривається брезентом.

У разі коли разом з тваринами перевозяться інші вантажі, вони розміщуються таким чином, щоб запобігти травмуванню тварин, їх стражданням або стресу. У відсіках, в яких перевозяться тварини, забороняється розміщувати вантажі, що можуть негативно вплинути на стан тварин.

Завантаження і вивантаження тварин проводиться в умовах достатнього освітлення з використанням підйомної платформи, обладнаної бар’єрами безпеки для запобігання падінню тварин чи їх втечі або трапом, конструкція якого дає змогу тваринам безперешкодно підніматися і спускатися.

У разі розміщення контейнерів, у яких перевозяться тварини, у кілька ярусів, вживаються заходи щодо:

запобігання чи обмеження витікання екскрементів на тварин, розміщених на нижніх ярусах;

забезпечення стійкості контейнерів;

створення умов для провітрювання.

Під час завантаження, перевезення і вивантаження контейнери, у яких перевозяться тварини, повинні перебувати у вертикальному положенні, не піддаватися різким поштовхам або розгойдуванню, переміщенню під час руху транспортного засобу.

Контейнери вагою понад 50 кілограмів обладнуються необхідною кількістю засобів кріплення.

Під час завантаження, перевезення і вивантаження тварин забороняється:

завдавати ударів тваринам;

натискати на особливо чутливі місця на тілі тварин, що може завдати їм болю або страждань;

підвішувати тварин за допомогою механічних засобів;

піднімати або тягнути тварин за голову, вуха, роги, лапи, хвіст або шкіру;

використовувати голки, шипи або інші колючі засоби;

перешкоджати пересуванню тварин, яких ведуть до місця завантаження, здійснення ветеринарного оброблення тощо.

Засоби з функцією електричного шоку використовуються лише стосовно дорослої великої рогатої худоби, а також дорослих свиней у разі, коли вони не рухаються, і виключно за наявності вільного простору попереду них. Дія зазначених засобів спрямовується лише у м’язи задньої частини тіла і не повинна тривати довше однієї секунди. Застосування таких засобів припиняється, якщо тварина не реагує на подразник.

До тварин, що підлягають перевезенню, не застосовуються знеболюючі засоби, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення їх нормального стану. Такі засоби можуть бути застосовані виключно спеціалістом у галузі ветеринарної медицини.

Відправник надає перевізникові або супроводжуючій особі прив’язь. Тварин, що не звикли до прив’язування, залишають неприв’язаними. Домашні коні віком старше восьми місяців, за винятком необ’їжджених коней, повинні мати вуздечку під час перевезення.

Прив’язь повинна бути міцною, давати змогу тваринам лежати, їсти і пити, а також мінімізувати ризик задушення або травмування.

Тварини перевозяться окремо, якщо:

належать до різних видів або види ворожі один одному;

значно відрізняються за розмірами та віком (крім випадків перевезення приплоду разом з матір’ю);

серед них є дорослі кнури чи жеребці або статевозрілі самці та самки, особини з рогами і безрогі, особини, яких необхідно прив’язувати на час перевезення, та такі, що не потребують прив’язування.

Тварини, яких планується перевезти, перед завантаженням до спеціального транспортного засобу підлягають огляду спеціалістом у галузі ветеринарної медицини з метою підтвердження їх придатності до перевезення.

Не придатними для перевезення є:

тварини, які під час руху відчувають біль або не можуть самостійно рухатися;

поросята віком до 21 дня (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

ягнята віком до семи днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

телята віком до десяти днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

цуценята та кошенята віком до 56 днів, крім випадків, коли вони перевозяться разом з матір’ю;

самки під час останнього періоду вагітності (остання десята частина загального строку вагітності);

новонароджені тварини з незагоєним пуповинням;

тварини, що мають тяжке відкрите поранення або випадіння органів;

тварини, що мають роги, у період, коли шкіра, яка покриває зародки рогів м’яка, - якщо не вжито спеціальних заходів для їх збереження.

Хворі або травмовані тварини вважаються придатними для перевезення, якщо вони:

мають незначні ушкодження або хворобу, що не спричиняє їм додаткових страждань під час перевезення. При цьому питання щодо придатності тварин до перевезення вирішується за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини;

перевозяться в рамках виконання науково-дослідних програм у разі, коли ушкодження або хвороба передбачено такою програмою;

перевозяться з метою лікування або діагностики.

Відправник видає перевізникові ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення.

Умови перебування тварин під час перевезення перевіряються спеціалістом у галузі ветеринарної медицини і підтримуються у належному стані супроводжуючою особою.

Засоби перевезення повинні відповідати таким вимогам:

забезпечувати захист тварин від несприятливих погодних умов;

забезпечувати належну вентиляцію та обсяг вільного простору з урахуванням особливостей окремих видів тварин;

містити маркування, що означає наявність живих тварин, і знак, що вказує на їх вертикальне розміщення;

перебувати у належному стані та легко очищуватися, бути сухими, не містити сторонніх запахів, а в окремих випадках, які визначаються спеціалістом у галузі ветеринарної медицини, бути продезінфікованими;

забезпечувати безпеку тварин;

передбачати можливість здійснення догляду за ними та проведення огляду;

виключати можливість втечі тварин.

У разі коли спеціальний транспортний засіб не оснащений вантажно-розвантажувальними пристроями, відправник (одержувач) надає такі пристрої перевізникові. При цьому зазначені пристрої повинні перебувати у належному стані та виключати ковзання тварин під час їх застосування.

Відправник забезпечує супроводжуючу особу або перевізника засобами для годування та напування тварин, необхідним запасом корму, води, підстилки з урахуванням кількості тварин та тривалості перевезення.

Ссавців і птахів необхідно годувати кожні 24 години і напувати кожні 12 годин. Корм і вода повинні бути високої якості.

Супроводжуюча особа зобов’язана:

забезпечувати безпосередню охорону тварин;

напувати, годувати та доїти тварин;

здійснювати нагляд за станом здоров’я тварин;

підтримувати належний санітарний та технічний стан засобів перевезення.

У разі виявлення під час перевезення факту захворювання або загибелі тварин супроводжуюча особа зобов’язана негайно повідомити про це перевізникові для забезпечення ізоляції тварин, що захворіли або загинули, в окремому відсіку транспортного засобу та викликати спеціаліста у галузі ветеринарної медицини для проведення огляду тварин у найближчому місці зупинки (станція, порт, аеропорт тощо).

Тварини, що почали хворіти або травмовані під час перевезення, повинні бути терміново ізольовані. Зазначеним тваринам надається перша ветеринарна допомога. Спеціаліст у галузі ветеринарної медицини може здійснити (у разі потреби) умертвіння тварин з дотриманням вимог статті 17 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

У разі загибелі тварин під час перевезення спеціаліст у галузі ветеринарної медицини з’ясовує причину та рекомендує подальше перевезення (його припинення) та розміщення інших тварин тієї самої партії на карантин.

Відповідно до рекомендацій спеціаліста у галузі ветеринарної медицини ізоляція загиблих, забитих і тих, що не підлягають подальшому перевезенню, тварин здійснюється у найближчому місці зупинки.

Перевезення тварин транспортним засобом, на якому виявлено хворих або загиблих тварин, здійснюється за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини.

Тварини під час перевезення розміщуються таким чином, щоб супроводжуюча особа могла пересуватися між ними.

Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

залізничний вагон, у якому перевозяться тварини, повинен містити відповідне маркування, що означає наявність живих тварин;

тварини перевозяться в критих вагонах, обладнаних великими вентиляційними отворами;

конструкція вагонів повинна унеможливлювати втечу тварин і відповідати вимогам щодо забезпечення їх безпеки;

внутрішні стінки вагонів повинні бути обладнані на відповідній висоті кільцями або штангами, до яких можуть бути прив’язані тварини;

облаштування вагона здійснює відправник;

придатність вагона до перевезення тварин визначається спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;

роздільне розміщення тварин здійснюється шляхом прив’язування їх у різних частинах вагона або встановлення перегородок;

під час формування поїздів або переміщення вагонів перевізник вживає необхідних заходів для запобігання різким поштовхам вагонів, у яких перебувають тварини.

Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Автомобільні транспортні засоби, що використовуються для перевезення тварин, повинні відповідати таким вимогам:

бути обладнаними:

- електронною системою для фіксування інформації про відкриття та/або закриття відсіку, в якому перевозяться тварини;

- системою аварійного попередження водія у разі досягнення максимального або мінімального рівня температури у відсіках, в яких перевозяться тварини;

- системою провітрювання, змонтованою у спосіб, що забезпечує під час перевезення додержання всередині транспортного засобу температури в діапазоні від 5 до 30°С з похибкою +/-5°С залежно від температури навколишнього середовища. Строк функціонування зазначеної системи повинен становити не менш як чотири години незалежно від типу двигуна автомобільного транспортного засобу;

- унеможливлювати втечу тварин і мати конструкцію, що забезпечує їх безпеку, зокрема дах для захисту від несприятливих погодних умов.

Перевезення тварин автомобільним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Перевезення тварин морським або річковим транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

на території портів, у яких регулярно здійснюється завантаження (вивантаження) тварин, облаштовуються причали, загони для худоби, ізолятори, навіси, окремі місця для їх годування та напування, приміщення для проведення ветеринарного огляду та розміщення супроводжуючих осіб;

адміністрація порту зобов’язана своєчасно повідомити державну службу ветеринарної медицини про здійснення завантаження (вивантаження) тварин на території порту;

використовуються спеціальні, вантажні та вантажно-пасажирські судна. Місця для розміщення тварин на вантажно-пасажирських суднах визначаються капітаном судна за погодженням із спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;

перила загорожі і палуб зазначених суден повинні бути достатньо міцними для того, щоб витримати вагу тварин. Перевірка міцності перил загорожі і палуб проводиться під час будівництва або переобладнання судна;

система примусового провітрювання відсіків, у яких перевозяться тварини, повинна забезпечувати:

40 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота менше або дорівнює 2,3 метра;

30 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота перевищує 2,3 метра;

система водопостачання повинна забезпечувати постійну подачу чистої води в кожну зону перевезення тварин, бути обладнаною необхідною кількістю ємностей для напування тварин, до яких є вільний доступ;

система водовідведення повинна забезпечувати відведення стоків із загорожі та палуб по каналізаційним трубам до колодязів та ємностей, з яких вони викачуються за допомогою насосів та ежекторів;

на судні встановлюються додаткові системи накачування води та водовідведення, які використовуються у разі поломки основних таких систем;

відсіки для перевезення тварин, проходи і перила обладнуються електричною системою освітлення. Судно обладнується додатковою системою освітлення для забезпечення освітлення у разі поломки основної електричної системи. Для здійснення догляду за тваринами супроводжуючим особам видаються переносні засоби освітлення;

забороняється під час розміщення тварин загороджувати проходи, житлові, службові приміщення та місця загального користування;

палуби, на яких розміщуються тварини, повинні бути щільними, герметичними та оснащеними стоками для рідких екскрементів. Дерев’яні палуби суден посипаються піском, тирсою та застилаються соломою, залізні палуби завчасно застилаються дошками.

Перевезення тварин морським і річковим транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Перевезення тварин авіаційним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

перевізник вживає заходів щодо запобігання надмірному підвищенню або зниженню температури, різким коливанням тиску повітря на борту повітряного судна з урахуванням особливостей видів тварин, що перевозяться;

для перевезення тварин власник (відправник) використовує засіб перевезення, конструкція якого забезпечує доступ повітря, дно водонепроникне, вкрите адсорбуючим матеріалом, двері закриваються на замок. У разі перевезення тварини в пасажирському салоні повітряного судна розмір засобу перевезення не повинен перевищувати 30x50x40 сантиметрів.

Перевезення тварин авіаційним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Додаткові умови перевезення тварин визначаються IATA Resolution № 620 “Live Animals Regulations”, а також законодавством країн призначення та транзиту.

Особливості перевезення тварин залізничним транспортом

Перевізники можуть встановлювати свої особливі правила перевезення тварин, що не виходять за рамки Правил.

Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

  1. залізничний вагон, у якому перевозяться тварини, повинен містити відповідне маркування, що означає наявність живих тварин;
  2. тварини перевозяться в критих вагонах, обладнаних великими вентиляційними отворами;
  3. конструкція вагонів повинна унеможливлювати втечу тварин і відповідати вимогам щодо забезпечення їх безпеки;
  4. внутрішні стінки вагонів повинні бути обладнані на відповідній висоті кільцями або штангами, до яких можуть бути прив’язані тварини;
  5. облаштування вагона здійснює відправник;
  6. придатність вагона до перевезення тварин визначається спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;
  7. роздільне розміщення тварин здійснюється шляхом прив’язування їх у різних частинах вагона або встановлення перегородок;
  8. під час формування поїздів або переміщення вагонів перевізник вживає необхідних заходів для запобігання різким поштовхам вагонів, у яких перебувають тварини (пункт 35 Правил).

У разі перевезення домашніх тварин залізничним транспортом собаки великих порід перевозяться у тамбурі вагона поїзда (не більше одного собаки в тамбурі) у намордниках на міцному повідку під наглядом супроводжуючої особи, а собаки малих порід перевозяться на руках або під сидінням власника (пункт 42 Правил).

Пасажир має право перевозити при собі дрібних кімнатних тварин, які не створюють загрозу оточуючим (собак малих порід, котів, птахів тощо), у поїздах та вагонах усіх категорій (крім вагонів типів «СВ» та «М») у спеціальних засобах для перевезення (клітка, контейнер, ящик, ємність або інша тара жорсткої конструкції), що унеможливлюють пошкодження чи забруднення вагона. Перевезення має здійснюватися на місцях, передбачених для розміщення ручної поклажі (у вагонах нічних поїздів - під полицею або на полиці поруч з пасажиром, у вагонах з місцями для сидіння - на руках у пасажира або під місцями для сидіння).

Перевезення дрібних кімнатних тварин, які не створюють загрозу оточуючим (собак малих порід, котів, птахів тощо), у вагонах більш високого класу типу «СВ» та «М» дозволяється за умови викупу усіх незайнятих місць та розміщення тварини у спеціальних засобах для перевезення.

У регіональних потягах великих собак перевозять у крайніх тамбурах першого і останнього вагонів під наглядом супровідника, а малих розміщують під місцями для сидіння в ящиках, кошиках, клітках (не більше двох особин).

Обов’язковою умовою для перевезення собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів є наявність оформленого належним чином ветеринарного документа.

Особам з інвалідністю з порушеннями зору у разі пред’явлення документа, що посвідчує право на пільгу, дозволяється провозити із собою собаку-поводиря у вагонах усіх категорій без додаткової оплати, при цьому власник собаки-поводиря має забезпечити наявність намордника. Собака-поводир повинен знаходитись поруч з пасажиром, якого супроводжує, та утримуватись на короткому повідку (ланцюжку або ремінній прив’язці) (пункт 15.7 розділу 15 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерста транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 (далі - Правила № 1196).

Згідно з Угодою про міжнародне пасажирське сполучення від 01 листопада 1951 року пасажир має право провозити при собі кімнатних тварин (собак, кішок, птахів), при наявності відповідних ветеринарних документів, у спеціальній тарі в рахунок норми ручної поклажі на місцях, призначених для розміщення ручної поклажі. Додаткова плата за провезення кімнатних тваринах не стягується.

Оплата за перевезення

Оплата за перевезення великих собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів пасажирами в пасажирських вагонах, а також у багажних вагонах пасажирських поїздів, свійської птиці у загальних вагонах місцевих поїздів та регіональних поїздів сплачується за особину чи місце як за 20 кг багажу незалежно від наявності ручної поклажі (пункт 10.14 розділу 10 Правила № 1196).

Перевезення собак-поводирів, що супроводжують осіб з інвалідністю з порушеннями зору, не оплачується.

Плата за перевезення живих тварин (собак, котів та птахів) при пасажирі у пасажирських вагонах сплачується за особину чи місце за тарифом на перевезення багажу як за 20 кг, оформлення перевезення здійснюється за багажною квитанцією (абзац одинадцятий пункт 15.7 розділу 15 Правила № 1196).

Особливості перевезення тварин авіаційним транспортом

Повітряне перевезення собак, котів, птахів та інших тварин здійснюється за умови одержання дозволу авіаперевізника під час бронювання повітряного перевезення.

Тварини, які приймаються до повітряного перевезення, обов’язково мають бути належним чином розміщені у контейнерах/клітках і мати чинні свідоцтва про вакцинації та довідки про стан їх здоров’я, дозволи на ввезення в країну призначення чи транзиту.

Обов’язок надання всіх необхідних для перевезення тварин документів, передбачених чинним законодавством країни відправлення, призначення або транзиту, покладається на пасажира.

Авіаперевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі (пункт 1 глави 2 розділу XII Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239 (далі - Авіаційні правила).

Тварини повинні бути чисті, охайні та не мати неприємного запаху. Перевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі.

У пасажирському салоні повітряного судна дозволяється перевозити:

  • службових собак у супроводі кінолога;
  • службових тварин, у тому числі собак-поводирів для сліпих і глухих пасажирів за умови, що на тваринах є ошийник і намордник;
  • дрібних тварин, маса яких разом із засобами перевезення не перевищує масу, встановлену авіаперевізником.

Службова собака або собака-поводир має перебувати біля ніг кінолога/пасажира, а клітки птахів мають бути покриті щільною світлонепроникною тканиною.

Пасажир відповідає за тварину, яка перевозиться у пасажирському салоні (пункт 4 глави 2 розділу XII Авіаційних правил).

Тварини, маса яких із засобом перевезення перевищує масу, встановлену авіаперевізником, перевозяться в багажно-вантажних відсіках повітряного судна (крім собак-поводирів та службових собак).

Пасажирів, яких супроводжує собака-поводир, розміщують на місцях, де є вдосталь простору для розміщення собаки-поводиря, неподалік від запасного виходу (пункт 13 глави 1 розділу VIII Авіаційних правил).

Оплата перевезення

Повітряне перевезення тварин, прийнятих як зареєстрований багаж разом з контейнером і харчуванням, має оплачуватися як додаткова послуга, яку пасажир має сплатити відповідно до тарифу, установленого авіаперевізником (пункт 2 глави 2 розділу XII Авіаційних правил).

Собака-поводир перевозиться безкоштовно.

Службові собаки, які допомагають працівникам державних органів, командам рятувальників, перевозяться безкоштовно разом з контейнерами і продуктами для їх харчування. Таке перевезення попередньо має бути узгоджене з авіаперевізником.

Особливості перевезення тварин автомобільним транспортом

У разі перевезення домашніх тварин автомобільним транспортом у салоні транспортного засобу допускається перевозити дрібних тварин у кошиках, сумках із суцільним дном, птахів у клітках, собак у намордниках за наявності повідка, за умови, що тварини не забруднюють салон та речі пасажирів і розташовуються на підлозі, а за наявності підстилки - на сидінні (під час перевезення в таксі) (пункт 44 Правил).

При перевезенні, необхідно керуватись Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402 та правилами, затвердженими перевізниками, більшість з котрих погоджується перевозити тварин за окрему плату при дотриманні умов, вказаних вище.

Пасажири автобусного транспорту мають право безплатно перевозити з собою дрібних звірів та птахів у клітках домашніх тварин (собак, котів) за плату, встановлену перевізниками, а при посадці надати ветеринарне свідоцтво. Інформацію про вартість перевезення та додаткові умови можна отримати безпосередньо у перевізника.

Увага! Пасажирам київського метрополітену заборонено перевозити тварин (крім собак-поводирів), птахів без спеціальних контейнерів чи кліток (Правила користування Київським метрополітеном, затверджені рішенням Київською міською радою 12 листопада 2019 року).

Див. додатково

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Правила_перевезення_домашніх_тварин_залізничним,_авіаційним_та_автомобільним_транспортом&oldid=55358