Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття речових доказів

Речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 98 Кримінально-процесуального кодексу України).

До вилучених з обігу належать:

  1. предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України;
  2. предмети, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством;
  3. документи, визначені законодавством та іншими нормативними актами (пункт 4 Інструкції).

Вилучення та огляд речових доказів

Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії.
Для вилучення об'єктів, застосування яких потребує певних навиків, точної фіксації їх якісних характеристик, індивідуальних ознак та визначення вартості, залучаються відповідні спеціалісти.
У необхідних випадках виявлення та вилучення предметів, цінностей та документів фіксується фотозйомкою, відеозаписом та іншими науково-технічними засобами.
У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об'єкт був виявлений (пункт 7 Інструкції).

Протокол складається у двох примірниках, підписується особою, яка проводила вилучення майна, цінностей або документів, а також інших об'єктів, понятими, а також іншими учасниками слідчої дії, у тому числі особою, у якої проводилося вилучення, а в разі її відсутності повнолітнім членом її родини або представником житлово-експлуатаційної організації, сільської (селищної), міської ради, адміністрації відповідного підприємства, установи, організації.
Копія протоколу видається на руки особі, у якої проведено вилучення майна, цінностей, документів, а в разі її відсутності - повнолітнім членам її родини або названим вище представникам (пункт 10 Інструкції).
Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об'єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.
Визначення кількісних та якісних характеристик дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння проводиться з урахуванням думки спеціаліста або висновку експерта. В інших випадках у протоколі огляду відображається тільки колір металу і каменів, а також їх індивідуалізуючі ознаки.
Після огляду речові докази приєднуються до справи постановою працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду або постановою судді (пункт 11 Інструкції).

Зберігання речових доказів

Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол.
Відповідальною за зберігання речових доказів, приєднаних до справи, є особа, яка проводить дізнання, слідчий, в суді - суддя, відповідальний працівник апарату суду або керівник апарату суду, а в експертній установі - співробітник експертної установи, у віданні якого речові докази перебувають у відповідний період, або керівник експертної установи.

Увага! Витрати, пов'язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно. У випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави (абзац четвертий пункту 13 Інструкції).

Доступ до приміщення (сховища) для зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна можливий тільки в присутності особи, відповідальної за їх зберігання.
У разі її відсутності (або співробітника, який її заміщує) доступ до приміщення може бути здійснений тільки з дозволу і в присутності прокурора, начальника слідчого підрозділу органу прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, податкової міліції, керівника апарату суду (судді) та в присутності особи, у якої знаходиться дублікат ключів від цього приміщення і яка несе відповідальність за збереження ключів.
У таких випадках складається акт, у якому відображається, у зв'язку з чим та які об'єкти вилучені з приміщення (сховища) або поміщені до нього. Акт передається особі, відповідальній за зберігання речових доказів, для внесення відповідних записів у книгу (журнал) обліку речових доказів.

Зберігання вогнепальної та холодної зброї

Зберігання вилученої в ході досудового слідства, дізнання або судового розгляду кримінальної справи вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів проводиться тільки в господарчих підрозділах Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС), Головних управлінь Міністерства внутрішніх справ (далі - ГУ МВС), управлінь Міністерства внутрішніх справ (далі - УМВС), Служби безпеки України (далі - СБУ), Головних управлінь та управлінь СБУ після перевірки та дослідження в державних судово-експертних установах. У разі необхідності поміщення зразків боєприпасів, вогнепальної або холодної зброї до натурно-довідкових колекцій вони за узгодженням зі слідчим, який розслідує кримінальну справу, можуть зберігатись у державних судово-експертних установах до отримання відповідного рішення суду.
Речові докази у вигляді вибухових речовин передаються для зберігання на склади військових частин або відповідних державних підприємств (організацій), отруйні та сильнодіючі речовини передаються на склади організацій, які мають відповідний дозвіл на їх зберігання і де є належні умови для зберігання, за узгодженням чи з відома їх керівництва (командування) (пункт 16 Інструкції).

https://vn.20minut.ua/

Зберігання транспортних засобів

Зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.
При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов'язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу (пункт 19 Інструкції).

Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів

При розслідуванні кримінальних справ підлягають вилученню наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що перебувають у незаконному обігу, а також обладнання, яке застосовується для їх незаконного виготовлення. Зберігання вилученого забезпечує орган, який провадить розслідування.
Для віднесення вилучених засобів до наркотичних, психотропних та прекурсорів проводяться відповідні експертні дослідження. Під час провадження дізнання або досудового слідства (до винесення постанови про закриття справи) і до набрання законної сили вироку суду, а також під час перевірки до винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вилучені наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори в опечатаному вигляді зберігаються у приміщенні для зберігання речових доказів органу, який провадить дізнання або досудове слідство. В оперативних частинах установ виконання покарань вилучені наркотичні засоби зберігаються за межами житлової і виробничої зон.
Підставою для передачі або знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів є вирок, ухвала чи постанова суду або постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи (пункт 21 Інструкції).
Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, вилучені з незаконного обігу, передаються безплатно, разом з відповідними документами:

  • лікарські засоби, що містять наркотичний засіб або психотропну речовину, які включені до таблиць II і III, та прекурсори, включені до таблиці IV Переліку і визнані Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками придатними до використання або подальшої переробки, у порядку, встановленому законодавством, - державним або комунальним закладам охорони здоров'я за погодженням з органами місцевих державних адміністрацій в галузі охорони здоров'я;
  • прекурсори, занесені до списку № 2 таблиці IV Переліку - Державній акціонерній компанії "Укрресурси";
  • наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори - Державній прикордонній службі України, Державній митній службі, МВС, Службі безпеки України за їх клопотанням у кількості, необхідній для тренування службових собак;
  • наркотичні засоби, психотропні речовин та прекурсори - державним спеціалізованим експертним установам та відомчим службам, визначеним Законом України "Про судову експертизу" за їх клопотанням у кількості, необхідній для використання при проведенні експертних і наукових досліджень та створенні натурних колекцій.

Зберігання документів, що посвідчують особу

Паспорти, військові квитки (свідоцтва про народження, приписні свідоцтва неповнолітніх) або інші документи, що засвідчують особу заарештованих обвинувачених, приєднуються до кримінальної справи і зберігаються в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до справи і нумерується наступним її аркушем. Названі документи після набрання вироком законної сили стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються до установ відбування покарання для долучення до особової справи засудженого і зберігання. У всіх інших випадках - повертаються власникам.
Інші особисті документи, якщо вони не мають значення для справи, повертаються підозрюваним, обвинуваченим, підсудним або за їх згодою родичам (пункт 24 Інструкції).

Зберігання ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та металів

Ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, монети з дорогоцінних металів і такі, що містять у собі дорогоцінні метали, лом цих виробів, банківські метали та іноземна валюта, вилучені у громадян органами дізнання та досудового слідства, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, які визнані речовими доказами або на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення вироку суду в частині конфіскації майна, реєструються у відповідному журналі та передаються в упакованому вигляді в спеціально пристосоване для зберігання речових доказів приміщення, до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, в касу фінансового підрозділу або до банківських установ (пункт 25 Інструкції).

Зберігання грошових коштів

Грошові суми в національній валюті, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери зберігаються у такому порядку (якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню):

  • грошові суми в національній валюті (грошові кошти у вигляді банкнот та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) - вносяться на депозитний рахунок органу, який вилучив їх, відкритий в уповноваженому банку на підставі укладеного депозитного договору;
  • платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати, ощадні книжки, кредитні картки, білети грошово-речових лотерей, державні казначейські зобов'язання, інші державні цінні папери, приватизаційні та майнові сертифікати у паперовій формі, компенсаційні сертифікати, охоронні свідоцтва та цінні папери, іноземні цінні папери, інші фінансові та банківські документи, виражені в національній чи іноземній валюті або монетарних металах) - зберігаються в органі, який проводив вилучення за умовою забезпечення їх належного зберігання, у тому числі в касі фінансового підрозділу, або здаються на зберігання до уповноваженого банку;
  • валютні цінності (іноземні грошові кошти у вигляді банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) - доставляються до уповноваженого банку уповноваженою особою органу, який вилучив іноземну валюту, для розміщення їх на депозитних рахунках на підставі укладених депозитних договорів (пункт 27 Інструкції).

Після вилучення грошових коштів, що не є речовими доказами, і проведення з ними необхідних слідчих та інших дій для визначення їх значення для розслідуваної кримінальної справи слідчий, співробітник дізнання у встановлений законом строк здає їх разом з описом цінностей із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот та документів, що підтверджують факти вилучення, у касу фінансово-господарського підрозділу того органу, який проводить досудове слідство або дізнання, попередньо зареєструвавши їх у книзі обліку речових доказів. Касир видає слідчому або працівнику органу дізнання відповідний документ про прийняття вилучених грошових коштів на зберігання.
Прийняті грошові кошти працівник фінансово-господарського підрозділу не пізніше наступного операційного дня банку здає їх разом з описом цінностей із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот та документів, що підтверджують факт вилучення до уповноваженого банку, для зарахування на депозитний рахунок. Доставка грошових коштів до банківської установи у кожному випадку забезпечується охороною.

Облік речових доказів

Для обліку речових доказів та інших вилучених у кримінальних справах предметів і цінностей, а також готівкових коштів, які не є речовими доказами, у кожному органі прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки ведеться книга за встановленою формою, а в судах - журнал. Призначається особа, відповідальна за зберігання і облік речових доказів та іншого вилученого майна і цінностей.
Особа, яка відповідає за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна в органі дізнання або досудового слідства, при реєстрації в книзі обліку перевіряє відповідність предметів і цінностей, що приймаються, записам у постанові про приєднання їх до справи.
При реєстрації речових доказів у книзі записи проводяться в хронологічному порядку, кожна річ записується окремо. При записі кількох однорідних предметів вказується їх кількість, дата надходження, найменування (якщо речові докази упаковані, може бути проведена перевірка їх кількості й найменувань з розкриттям упаковки і складанням акту про це). Якщо вилучена велика кількість найменувань, складається опис, і запис об'єктів у книгу проводиться відповідно до опису. При цьому кожному предмету дається порядковий номер.
Якщо речові докази знаходяться при кримінальній справі і не здаються на зберігання, у книзі обліку робиться відмітка про це із зазначенням прізвища посадової особи, у якої перебувають речові докази.
Окрім книги обліку речових доказів, цінностей та іншого майна, за рішенням керівників правоохоронних відомств можуть бути встановлені інші форми обліку цих об'єктів (відомості, квитанції та інші), що відповідають вимогам суворої звітності (пункт 43 Інструкції).

Передача речових доказів

Приєднані до кримінальної справи речові докази після завершення дізнання або досудового слідства і передачі справи до суду, а також у разі передачі справи до іншого органу для подальшого проведення дізнання або досудового слідства передаються разом з кримінальною справою. Про це щодо кожного об'єкта, який передається, в книзі обліку речових доказів робиться відповідний запис.

Не допускається передача до суду з кримінальною справою предметів, які не визнані у встановленому порядку речовими доказами.
Речові докази, розміщені в спеціальних сховищах, а також ті, які не знаходяться разом із справою, зараховуються за тим органом, куди передається кримінальна справа, про що надсилається повідомлення за місцем зберігання речових доказів і робиться відмітка в книзі про те, в кого вони перебувають на зберіганні.
Відповідальність за збереження речових доказів несе особа, відповідальна за зберігання речових доказів органу, де вони зберігаються.
Предмети і речі, у тому числі одяг обвинувачених, годинники, гроші та документи, які доставлені до суду разом із справою, але не визнані у встановленому порядку речовими доказами, судами не приймаються. Про повернення таких речей і предметів складається акт, який підписується керівником апарату суду, а також працівником апарату суду і особою, яка доставила справу до суду. Копія акту разом з речами надсилається органу, який надіслав їх до суду (пункт 52Інструкції).
У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події або складу злочину власникам повертаються документи, які є речовими доказами і які були підставами для порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності (літературні твори, заяви, звернення та інше, у тому числі виготовлені авторами).
Після винесення вироку (ухвали), постанови про закриття кримінальної справи в книзі (журналі) обліку речових доказів робиться відмітка про прийняте рішення щодо речових доказів та іншого майна із зазначенням змісту та дати рішення.
Рішення щодо речових доказів підлягає виконанню після набрання вироком (ухвалою) законної сили або після закінчення строку оскарження ухвали, постанови про закриття справи.