Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Хто має право на отримання статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту

Відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" Україна надає захист іноземним громадянам і особам без громадянства, які його шукають на її території, шляхом:

  • визнання біженцем;
  • визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
  • визнання особами, які потребують тимчасового захисту.

Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особа, яка потребує додаткового захисту - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань

Особи, які потребують тимчасового захисту - іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.

Процедура отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту

Куди звертатись

Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту (далі - заявник), перетнула державний кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом п’яти робочих днів (у випадку незаконного перетину кордону - без зволікань) звернутися до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява подається заявником або його законним представником особисто за місцем тимчасового перебування заявника (стаття 5 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Перелік необхідних документів

Заявник, якому виповнилося 18 років, подає наступні документи:

  1. заява про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження (відомості щодо заявників, яким не виповнилося 18 років, зазначається в заяві одного із її законних представників);
  2. документи, що посвідчують особу заявника (якщо такі документи відсутні або є фальшивими, заявник повинен повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також викласти причини виникнення зазначених обставин);
  3. документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (стаття 7 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту");
  4. 4 фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли 18 років, відомості про яких внесено до заяви.

Порядок розгляду заяви

Попередній розгляд заяви

Орган міграційної служби, який прийняв до розгляду заяву заявника про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника.

Протягом 15 робочих днів з дня реєстрації заяви орган міграційної служби:

  1. проводить співбесіду із заявником;
  2. розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи;
  3. вимагає додаткові відомості щодо заявників;
  4. приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.

Під час розгляду заяви по суті заявник має право користуватися послугами адвоката та перекладача у випадку, якщо він не володії українською або російською мовами.

За результатами попереднього розгляду заяви на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, приймається рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби (стаття 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.
Підстави для відмови в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту:

  • заява, які є очевидно необґрунтованою, тобто якщо у заявника відсутні умови для визнання її біженцем або особою, що потребує додаткового захисту;
  • заява носить характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу;
  • заява, подана особою, якій було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  • у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо зазначені умови не змінилися (стаття 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Розгляд заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, здійснюється територіальними органами Державної міграційної служби України протягом двох місяців з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби за вмотивованим поданням працівника, який розглядає заяву, але не більш як до трьох місяців(стаття 9 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Під час розгляду заяви працівником територіальними органами Державної міграційної служби України проводяться співбесіди із заявником або його законним представником, які мають на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником або його законним представником.

За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України приймає рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Таке рішення приймається протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку від територіального органу Державної міграційної служби України.

У разі якщо Державна міграційна служба України прийняла рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заявнику протягом 7 робочих днів з дня його отримання територіальним органом надсилається або видається письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

Цікаво! Детально див. Представництво Агентства ООН у справах біженців в Україні: https://www.unhcr.org/ua/resources

Правовий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту

Іноземець або особа без громадянства визнаються біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, та вважаються такими, які постійно проживають в Україні з моменту прийняття рішення про визнання їх біженцями або які безстроково на законних підставах перебувають на території України.

Протягом 15 робочих днів з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту строком на 5 років.

Порядок оскарження

Рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені Державної міграційної служби України, а також до суду у встановлені строки (стаття 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Див. також