Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Maryna.shapoval.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Цивільний кодекс України
  2. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"
  3. Закону України "Про банки і банківську діяльність"
  4. Постанова Національного банку України від 03.12.2003 № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами"

Загальні положення

Відповідно до ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вкладним (депозитним) рахунком клієнта є рахунок, що відкривається банком на договірній основі для зберігання грошей, котрі передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.
Договір банківського вкладу (депозит)- це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 Цивільний кодекс України).

Юридична характеристика договору: односторонній; реальний; відплатний.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 Цивільний кодекс України).

Сторонами договору виступають банк та вкладник. Банком виступає юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Вкладником може бути будь-яка особа, яка визнається учасником цивільних правовідносин відповідно до обсягу своєї правосуб'єктності.

Предметом договору банківського вкладу є грошова сума - вклад (гривневий, валютний).

Форма договору банківського вкладу

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Ощадна книжка - документ, що підтверджує укладення договору банківського вкладу з фізичною особою та внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк (ст. 1064 Цивільний кодекс України).
Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір (іменний або на пред'явника), який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав (ст. 1065 Цивільний кодекс України).

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Види банківських вкладів

Основні види банківського вкладу:

  • вклад на вимогу - передбачає видачу вкладу на першу вимогу вкладника;

За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

  • строковий вклад - повернення вкладу здійснюється зі спливом встановленого в договорі строку.

За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Проценти на банківський вклад

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Договір банківського вкладу на користь третьої особи

Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи (стаття 28 ЦКУ) або найменування юридичної особи (стаття 90 ЦКУ), на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.

Права вкладника та обов’язки банку

Обов'язки банку: Права вкладника:
  • зберігати грошові кошти вкладника;
  • віддавати вклади на вимогу вкладника відповідно до договору банківського вкладу;
  • страхувати вклади;
  • надавати документ, який підтверджує приймання вкладу;
  • надавати вкладникові інформацію про стан і зміни умов вкладу;
  • сплачувати встановлені проценти за вкладом.
  • одержувати вклад повністю або частково;
  • особисто або через представників поповнювати вклад;
  • перевести вклад до іншого банку;
  • одержувати прибутки за вкладом (проценти);
  • розпоряджатися вкладом на випадок смерті;
  • достроково розірвати договір;
  • стягувати сплату неустойки у формі банківського процента, вимагати відшкодування завданих збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Розірвання та внесення змін до договору

Відповідно до ст. 651 ЦК, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору, зобов’язання сторін зберігаються і продовжують діяти, але у зміненому вигляді. Зміна зобов’язань може стосуватися як зміни окремих умов договору ( щодо предмету, місця, строку виконання тощо) так і часткове їх припинення.

У разі розірвання договору, зобов’язання сторін, що випливають з даного договору, припиняються повністю.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків

Cудова практика

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору).

Див. також