Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до статті 1261 КК України домашнє насильство - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Склад злочину

Об'єкт

Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

Об'єктивна сторона

Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Пихологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Суб'єкт

Суб’єкт злочину – спеціальний (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).

Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 Сімейного кодексу України).

Близькі особи – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи.

Визначення поняття "близькі особи" наведено лише у статті 1 Закону України "Про запобігання корупції".

Суб’єктивна сторона

Суб’єктивна сторона характеризується умислом та систематичністю.

Ознака "систематичність" характеризує діяння як таке, що було вчинено три і більше разів (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.

Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg

Санкція (покарання)

За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Особливості кваліфікації злочину

  1. якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 1261 КК України - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, - вчинене потребує кваліфікації за статтею 1261 КК України);
  2. якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею КК України та пункту 6-1 частини першої статті 67 КК України (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 КК України). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 КК України;
  3. якщо санкцією статті 1261 КК України (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 1261 КК України та інших статей КК України, що передбачають ці злочини (наприклад, статті 1261 та частина перша статті 122 КК України);
  4. якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 КК України "Згвалтування" в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).

Судова практика

Корисні посилання

Див. також