Вчинення насильства в сім'ї

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Maryna.shapoval.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Основні поняття

  • домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
  • фізичне насильство в сім'ї - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
  • сексуальне насильство в сім'ї - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
  • психологічне насильство в сім'ї - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
  • економічне насильство в сім'ї - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
  • кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
  • обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
  • терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;

Куди звернутися

Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:

  • спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
  • громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:

  • центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:

  • служби у справах дітей;
  • уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
  • органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
  • органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
  • центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
  • суди;
  • прокуратура;
  • уповноважені органи з питань пробації.

До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:

  • центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • притулки для дітей;
  • центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
  • соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
  • центри соціально-психологічної допомоги;
  • територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
  • інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.

Дії особи, якщо вона зазнала домашнього насильства

Крок 1. Негайно зателефонувати за номером «102». Під виклику екіпажу патрульної поліції слід зазначити, що потрібен саме екіпаж “ПОЛІНА” (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, що пов`язані із домашнім насильством.

Виклик поліції саме за номером «102» в подальшому допоможе встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити такі заходи:

  • скласти протокол про адміністративне правопорушення (що передбачене ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).

Далі складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.

  • за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години;
  • застосувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься строком до 10 діб у разі у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи).

Корисно! У разі, якщо з будь-яких причин особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства і сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до територіального відділення поліції та написати заяву про притягнення кривдника до відповідальності.

Якщо не можливо залишатися вдома, необхідно продумати, де перечекати небезпеку, взяти із собою всі необхідні документи та речі.

Важливо! Контакти обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; мобільних бригад соціально-психологічної допомоги; центрів соціально-психологічної допомоги

Крок 2. У разі, якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть, якщо немає видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній  області. В подальшому висновок  експерта буде вагомим доказом у суді.

Крок 3. У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано негайно звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта. У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

Важливо! В районному відділенні поліції також можна зібрати дані, необхідні для кроку № 4, у випадку, якщо насильство в сім’ї було систематичним (зразок запиту на інформацію щодо вчинення насильства в сім’ї).

Крок 4. Скористайтесь правом на встановлення обмежувального припису.

Права постраждалої особи

Постраждала особа має право на:

  • дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
  • особа має право на особисте або через свого представника звернення до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • отримувати повну та вичерпну інформацію від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
  • безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
  • безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу";
  • повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
  • вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
  • відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
  • звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
  • своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
  • інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, що можуть застосовуваться до кривдника

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

Судова практика

  1. Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі № 756/14384/19 (фізичне та психологічне домашнє насильство стосовно цивільної дружини).
  2. Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року у справі № 473/888/19 (фізичне насильство відносно матері).