Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Офіційне працевлаштування

Увага! Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України № 2136-IX від 15.03.2022 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Кодексом законів про працю України дано визначення трудового договору.

Так, відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір - є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у таких випадках:

  • при організованому наборі працівників;
  • при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
  • при укладенні контракту;
  • у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
  • при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
  • при укладенні трудового договору з фізичною особою;
  • при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
  • при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
  • при укладенні трудового договору з домашнім працівником;
  • в інших випадках, передбачених законодавством України.

Трудовий договір вважається укладеним, коли:

  1. підписано письмовий документ під назвою "Трудовий договір";
  2. оформлено наказ (розпорядження) роботодавця про прийом на роботу (призначення на посаду).

Однак, відповідно до ст. 2 Закону України № 2136-IX від 15.03.2022 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Нелегальне працевлаштування

Нелегальним працевлаштуванням слід вважати виконання певного виду робіт без юридичного оформлення працевлаштування, тобто без укладання трудового договору. В разі, якщо роботодавець допускає працівника до роботи без оформлення трудового договору, ці дії є порушенням законодавства про працю та є підставою для накладення на нього штрафу (стаття 265 КЗпП України).

Слід зазначити, що виконання роботи без офіційного працевлаштування значно звужує реалізацію трудових прав такого працівника. Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються згідно із Законом України № 2136-IX від 15.03.2022 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" з урахуванням змін, внесених Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин".

Відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
  • вчинення вищевказаного порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Дані штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 265 КЗпП України).

Органом, уповноваженим накладати штраф є територіальні управління Державної служби України з питань праці

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої статті 265 КЗпП України, можуть бути накладені без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Не вважається фактичним допуском до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та не тягне відповідальність у вигляді штрафу, передбачену цим Кодексом, укладення гіг-контракту у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

{У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються згідно із Законом України № 2136-IX від 15.03.2022 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" з урахуванням змін, внесених Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин".}

У випадку, коли роботодавець не бажає укладати трудовий договір, та допускає працівника до роботи, ці дії також можуть підпадати під склад кримінального злочину, так зокрема:

  • Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на той самий строк.
  • Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, - караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років (ст. 172 КК України).

Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування

В разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись з письмовим зверненням до територіального управління Державної служби України з питань праці з проханням провести перевірку зазначеного факту порушення.

Контакти таких територіальних органів Державної служби України з питань праці можна знайти на її офіційному сайті -https://dsp.gov.ua/.

Додатково, працівник має право звернутись до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин. Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця — це можуть бути будь-які письмові, фото, відео, аудіо докази, так само, як і покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.

Додатково див.:

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Дії_працівника_у_разі_виявлення_порушення_законодавства_щодо_його_офіційного_працевлаштування&oldid=52010