Договір про нерозголошення

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальна інформація

Договір (угода) про нерозголошення - договір, укладеним між двома або більше сторонами з метою нерозголошення (зберігання), взаємного обміну знаннями, матеріалами, або іншою інформацією доступ, до якої обмежено третім особам, та (або) з метою зберігання (нерозголошення) конфіденційної інформації (комерційної таємниці) відносно третіх осіб.

Такий договір забороняє одній із сторін протиправно використовувати чи розповсюджувати певну інформацію, отриману від іншої сторони, тобто сторона, яка отримує доступ до конфіденційної інформації, зобов’язується охороняти її як свою власну, або ж, щонайменше, здійснювати всі необхідні заходи для її збереження та охорони.

Види договору:

  • односторонній: одна сторона виявляє бажання довірити певну інформацію іншій стороні, але таким чином, щоб вона залишилася закритою для третіх осіб, виходячи з міркувань секретності або патентного права (як правило застосовується у сфері трудових відносин);
  • взаємний договір про нерозголошення: обидві сторони надають одна одній доступ до конфіденційної інформації або інформації з обмеженим доступом (наприклад, під час злиття двох підприємств).

Договір про нерозголошення може укладатися в будь-якій сфері (наприклад, при наданні послуг у сфері інформатизації, при створенні об’єктів авторського права на замовлення, при укладенні трудового договору тощо), з різними категоріями осіб – контрагентами, працівниками, клієнтами та ін. Крім того, договір про нерозголошення може бути складовою частиною основного договору (наприклад, договору про надання послуг), або окремий договір.

Істотні умови договору про нерозголошення

Зазвичай, договір про нерозголошення містить наступні положення:

  • сторони договору;
  • тлумачення понять договору;
  • визначення предмету договору, тобто що відноситься до конфіденційної інформації;
  • термін, та умови, відповідно з якими дана інформація не вважається конфіденційною;
  • чітке визначення прав і обов’язків сторін щодо конкретних умов режиму обмеженого доступу до охоронюваної інформації;
  • норми права та юрисдикція, згідно з якими регулюються відносини цього договору;
  • порядок вирішення спорів;
  • відповідальність сторін, за порушення умов договору.

Предмет договору

Предметом договору є ті відомості, які відносяться до конфіденційної інформації.

Конфіденційна інформація -  це відомості, які знаходяться у володінні,  користуванні або  розпорядженні окремих  фізичних  чи юридичних   осіб і поширюються  за  їх  бажанням відповідно  допередбачених  ними умов (стаття 21 Закону України " Про інформацію").

Одним із основних елементів угоди про нерозголошення є визначення, що охоплює собою конфіденційна інформація, яка не підлягає розголошенню, кому вона належить і з якого моменту, яким способом особа могла отримати до неї доступ, а також надання декількох конкретних прикладів такої інформації для більшої деталізації. При визначенні необхідно також враховувати і ретроспективний аспект, оскільки певна інформація, що являється конфіденційною, могла бути передана контрагентові ще до укладення угоди про нерозголошення. Допустимим є зазначення певних винятків, коли інформація не вважається конфіденційною відповідно до договору (наприклад, якщо така інформація вже знаходиться у відкритому доступі, або ж була правомірно та незалежно отримана іншою стороною до укладення зазначеного договору).

Угода також повинна містити положення, які визначають, яке використання конфіденційної інформації є дозволеним (наприклад, виключно в цілях надання послуг, передбачених відповідним договором між сторонами), а також за яких умов використання конфіденційної інформації може бути дозволеним (наприклад, на вимогу органів державної влади або за попередньою письмовою згодою контрагента). Слід передбачити в угоді про нерозголошення відповідальність у разі використання конфіденційної інформації іншим чином.

Форма договору

Договір про нерозголошення укладається у письмовій формі (зразок).

Суб'єкти договору

Суб'єкти договору:

  1. особи які володіють та надають доступ до конфіденційної інформацієї;
  2. особи, яким надано доступ до відповідної інформації;
  3. треті особи, відносно яких зберігається конфіденційна інформація.

Особи, які володіють конфіденційною інформацією, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї методи захисту.

Строк дії договору

Строк дії договору - час, протягом якого на сторін (або одну із сторін) покладається обов’язок по нерозголошенню конфіденційної інформації. Зазвичай він не обмежується часом дії основного договору, а триває додатково протягом певного періоду після його припинення. Цей період визначається з огляду на очікуваний строк, для якого така конфіденційність є дійсно необхідною, оскільки суспільство, технології, наука постійно розвиваються і конфіденційна інформація згодом може втратити свою актуальність і не потребуватиме подальшої правової охорони.

Особливості

Важливим положенням в договорі про нерозголошення є вимога про повернення конфіденційної інформації, тобто повернення усіх носіїв, на яких міститься така інформація, та/або знищення конфіденційної інформації, яка знаходиться на особистих електронних ресурсах або носіях іншої сторони. Такі дії можуть бути передбачені після припинення основоного договору.

Судова практика

Див. також