Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Офіційне працевлаштування

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Кодексом законів про працю України дано визначення трудового договору.

Так, відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір - є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається у двох формах: усній та письмовій

Як правило, трудовий договір укладається в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у таких випадках:

  • при організованому наборі працівників;
  • при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
  • при укладенні контракту;
  • у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
  • при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
  • при укладенні трудового договору з фізичною особою;
  • при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством України.

Трудовий договір вважається укладеним, коли:

  1. підписано письмовий документ під назвою "Трудовий договір";
  2. оформлено наказ (розпорядження) роботодавця про прийом на роботу (призначення на посаду).

Нелегальне працевлаштування

Нелегальним працевлаштуванням слід вважати виконання певного виду робіт без юридичного оформлення працевлаштування, тобто без укладання трудового договору. В разі, якщо роботодавець допускає працівника до роботи без оформлення трудового договору, ці дії є порушенням законодавства про працю та є підставою для накладення на нього штрафу (стаття 265 КЗпП України).

Слід зазначити, що виконання роботи без офіційного працевлаштування значно звужує реалізацію трудових прав такого працівника. Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників.

Відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

Органом, уповноваженим накладати штраф є територіальні управління Державної служби України з питань праці (стаття 265 КЗпП України)

У випадку, коли роботодавець не бажає укладати трудовий договір, та допускає працівника до роботи, ці дії також можуть підпадати під склад кримінального злочину, так зокрема:

  • Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
  • ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, - караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців (ст. 172 КК України).

Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування

В разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись з письмовим зверненням до територіального управління Державної служби України з питань праці з проханням провести перевірку зазначеного факту порушення.

Контакти таких територіальних відділень Державної служби України з питань праці можна знайти на її офіційному сайті -https://dsp.gov.ua/.

Додатково, працівник має право звернутись до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин. Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця — це можуть бути будь-які письмові, фото, відео, аудіо докази, так само, як і покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.