Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 11:41, 30 квітня 2021, створена Maryna.koberniuk (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Членство у профспілках

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" – професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація,що об’єднує громадян,пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Член профспілки – особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Відповідно до ст. 7 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" членами профспілок можуть бути особи, які:

·        працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання,

·        у фізичної особи, яка використовує найману працю,

·        забезпечують себе роботою самостійно,

·        особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити.

Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийому до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

Статутом (положенням) профспілки може бути передбачено членство у профспілці:

·        осіб, зайнятих творчою діяльністю,

·        членів фермерських господарств;

·         фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,

·        осіб, які навчаються у закладах професійної (професійно-технічної),фахової перед вищої та вищої освіти,

·        осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв'язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють.

Статутами (положеннями) може бути передбачено обмеження щодо подвійного членства у профспілках.

Роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня.

Згідно з ст.6 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки,але можуть вступати до профспілок,якщо це передбачено їх статутами.

Участь профспілок у захисті прав працівників

Відповідно до ст. 2 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text професійні спілки створюються з метою здійснення представництва й захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Згідно зі ст. 3 дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і профспілкових представників у межах їх повноважень, роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону передбачено, що держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав та інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями. Держава сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правового, економічного й соціального захисту працівників.

Прововідносини профспілок, які регулує Кодекс законів про працю України

Кодекс законів про працю України покладає повноваження щодо захисту трудових прав та інтересів найманих працівників на професійні спілки.

Так, гл. ХVI КЗпП України визначено:

·        право громадян на об’єднання у професійні спілки (ст. 243);

·        права професійних спілок, їх об’єднань (ст. 244);

·        право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями (ст. 245);

·        первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 246);

·        повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації (ст. 247);

·        гарантії діяльності профспілок (ст. 248);

·        обов’язок власника або уповноваженого ним органу щодо створення умов для діяльності профспілок (ст. 249);

·        відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу (ст. 250);

·        обов’язок власника або уповноваженого ним органу надавати інформацію на запити профспілок, їх об’єднань (ст. 251);

·        гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів (ст. 252).

Також ст. 12, 19, 43 та ін. КЗпП України прямо передбачена участь профспілок при вирішенні певних питань щодо захисту трудових прав найманих працівників.

З аналізу судової практики вбачається, що профспілки вимушені звертатися до роботодавців з такими позовами:

1.     про визнання певних пунктів чи умов колективних договорів недійсними; про визнання такими, що не виконуються, умов колективного договору;

2.     про визнання неправомірною діяльність або бездіяльність посадових осіб щодо порушення умов колективного договору;

3.     про спонукання до виконання умов колективного договору; про визнання незаконним звільнення працівника (працівників);

4.     про визнання незаконним переведення працівника; про порушення гарантій, наданих законом працівникам підприємств, обраних до профспілкових органів;

5.     про зобов’язання виплати працівникам недонарахованих сум за працю у святкові та вихідні дні;

6.     про відшкодування збитків, заподіяних ушкодженням здоров’я тощо.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено,що профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про працю професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь