Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Визначення фінансового лізингу

Фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договіру фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Загальні умови укладення та істотні умови договору фінансового лізингу на сторінції Договір фінансового лізингу

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Закон України «Про фінансовий лізинг».

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, мають наступні особливості:

  • лізингодавець при укладанні договору фінансового лізингу ще не є власником майна, що підлягає передачі за договором лізингу. На нього покладається обов'язок тільки придбати його у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно із ч.1 ст. 806 ЦК Цкраїни. Прямий лізинг, що передбачає передачу лізингоодержувачу у користування майна, що належить лізингодавцю на правах власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, не регулюється нормами Закон України «Про фінансовий лізинг», а регулюється гл. 58 ЦК України. Крім того, потрібно враховувати, що до відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та про договір поставки;
  • лізинговий платіж, має особливу структуру (склад витрат, що відшкодовуються лізингоодержувачем).

Учасниками лізінгових операцій є:

  • лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння і користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
  • лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує від лізингодавця право володіння і користування предметом лізингу;
  • продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець купує майно, яке згодом передасть як предмет лізингу лізингоодержувачу;
  • інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу (дилери, брокери, торгові посередники, страхові і сервісні компанії тощо).

УВАГА! Лізингодавцем може бути лише юридична особа.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. Фінансові послуги надаються фінансовими установами (тобто юридичними особами, які відповідно до закону надають одну чи кілька фінансових послуг та які внесені до відповідного реєстру і виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг), а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — підприємцями.

Згідно з п. 2.1 Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 року №21: «Юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг».

Утримання предмету лізингу. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у справному стані. Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Лізингоодержувач має право поліпшити річ, яка є предметом договору лізингу, лише за згодою лізингодавця. Якщо поліпшення предмета лізингу здійснене без дозволу лізингодавця, лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета лізингу без шкоди для нього. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою лізингодавця, лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором. ст. 13 Закон України «Про фінансовий лізинг»

Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила. ст. 809 ЦК України

Автотранспорт як предмет лізингу

Одним із найпоширеніших предметів лізингових послуг є лізинг автотранспортних засобів.

Згідно чинного законодавства, враховуючи норми Закон України «Про транспорт», безпосереднім предметом договору лізингу є транспортні засоби у широкому їх розумінні, зокрема, предметом договору лізингу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні автотранспортні засоби, самохідні машини тощо.

Транспортні засоби, як предмети договору лізингу, що передаються лізингоодержувачу, повинні, перш за все, відповідати вимогам, установленим ст. 10 Закону України «Про транспорт», а саме: вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат (при наявності його у лізингодавця).

Згідно п. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу транспортного засобу укладається в письмовій формі і не потребує нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Проте, пунктом 2 ст. 799 ЦК України передбачено, що договір найму (оренди) транспортного засобу при участі у ньому як суб’єкта договору фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.Транспортні засоби підлягають державній реєстрації згідно чинного законодавства (детальніше на сторінції Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля.

Пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 7 вересня 1998 року N 1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Договір фінансового лізингу є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем. Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору та акта приймання-передачі транспортних засобів за затвердженою формою.

Підстави визнання договору лізингу автотранспорту недійсним

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим кодексом та законом.

Договір лізингу є змішаним договором і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу та згідно статті 799 ЦКУ:

  • договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;
  • договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦКУ).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" існують самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" Верховний суд України дійшов висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:

  • умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦКУ);
  • умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору  про:

  • виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи  умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
  • встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
  • надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

!!! Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо.

!!! Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).Отже, відповідно до частини першої статті 227 ЦКУ правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 220 ЦКУ у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦКУ, що підлягає застосуванню також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним у разі недотримання наступних умов:

  • договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;
  • договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню; 
  • договір фінансового лізингу із споживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу; 
  • договір фінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установи і лише після отримання відповідної ліцензії.