Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Порядок та умови реєстрації та отримання допомоги по безробіттю

У зв’язку із веденням на території України карантинних заходів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), спрощено процедуру реєстрації та отримання допомоги по безробіттю.

Стати на облік у службі зайнятості, зареєструватися як безробітний та оформити допомогу на період карантину можливо двома шляхами: або електронною поштою, або надати пакет документів вклавши його у скриньку для кореспонденції, яка, зазвичай, розміщена у приміщенні центру зайнятості.
Першим кроком необхідним для того, щоб стати на облік у центрі зайнятості буде обрання на сайті Державної служби зайнятості центр зайнятості, зручний для обслуговування особи, яка звертається.
Після того, як був обраний центр зайнятості, необхідно власноруч заповнити, підписати та зробити скановані (або фото - ) копії таких заяв:

  • заява про надання/поновлення статусу безробітного;
  • заява про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю.

До заяв потрібно зібрати пакет документів, які ідентифікують особу та документи, які підтверджують статус безробітної особи :

  • паспорт громадянина України, або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
  • довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ІПН, мають відмітку в паспорті);
  • трудова книжка (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості);
  • документ про освіту;
  • військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися зі строкової військової служби;
  • документи, що дають право працевлаштуватися за 5% квотою.

Коли необхідний пакет документів сформований, його потрібно надіслати на електронну пошту обраного центра зайнятості та вказати в електронному листі прізвище, ім’я, по-батькові.
На позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято постанову від 29 березня 2020 року № 244 «Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» (далі - Порядок), відповідно до якої на період карантину статус безробітного надаватиметься з першого дня після подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного, а також призначення виплати допомоги по безробіттю здійснюється з першого дня реєстрації безробітного.
На період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п’ятої статті 31 цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів.

Тобто, зареєстрованим у службі зайнятості безробітним допомога призначається з першого дня набуття статусу, ця норма застосовується і то тих працівників, які були звільнені з роботи у період карантину за власним бажанням (до карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу).

Особа, яка подає заяви у будь-який дистанційний спосіб, несе відповідальність за повноту та достовірність поданих до центру зайнятості даних та відомостей, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг.

Відповідно до вимог Порядку після завершення карантину або надзвичайної ситуації, впродовж 10 робочих днів ви маєте подати до центру зайнятості оригінали документів, необхідні для надання статусу безробітного (пункти 17-19 Порядку). Цей період може бути продовжений з урахуванням поважної причини.
Поважними причинами, наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.
У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною.

Права та обов’язки осіб, які отримали статус безробітного

Зареєстровані безробітні мають право на:

  • безоплатне одержання від центрів зайнятості:
  • послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру (за наявності таких);
  • консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії) – дистанційно;
  • інформації про свої права та обов’язки як безробітного;
  • відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
  • матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
  • збереження права на виплату допомоги по безробіттю без відвідування центру зайнятості на період карантину;
  • оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

Зареєстровані безробітні зобов’язані:

  • самостійно або за сприяння центрів зайнятості здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;
  • відвідувати центр зайнятості, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів;
  • на у період карантину не відвідувати центр зайнятості, а повідомляти телефоном фахівця центру зайнятості про намір продовжувати перебувати у статусі безробітного;
  • дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення;
  • на в період карантину – брати участь у заходах центру зайнятості, які проводяться у дистанційному форматі;
  • інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".

Розрахунок виплат по безробіттю та мінімальний розмір виплат

Правила розрахунку виплат по безробіттю залишилися без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

  • до 2 років - 50 відсотків;
  • від 2 до 6 років - 55 відсотків;
  • від 6 до 10 років - 60 відсотків;
  • понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
  • протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
  • у подальшому - 70 відсотків.

Однак, тепер існує мінімальний розмір виплат по безробіттю. Відповідно до Постанови правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 31 січня 2020 року №211 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» з 01 березня 2020 року встановлений наступний мінімальний розмір допомоги по безробіттю.

  1. для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, - у розмірі 650 гривень;
  2. для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, - у розмірі 1 800 гривень.


Допомога по частковому безробіттю

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», який набрав чинності 02.04.2020 р., внесено зміни до Закону України «Про зайнятість населення», зокрема, доповнено статтею 47-1 - допомога по частковому безробіттю на період карантину.
Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують дані зупинення діяльності.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець, або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, має право звернутися до центру зайнятості/філії за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає наступні документи:

  1. заяву у довільній формі;
  2. копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
  3. відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
  4. довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Право на допомогу по частковому безробіттю відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду, або з розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Виплата працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.

У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених цією статтею до центру зайнятості/філії за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Див. також