Відмінності між версіями «Укладення мирової угоди у справах про банкрутство»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: # Особливості мирової угоди у справі про банкрутство # Порядок укладення мирової угоди...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
# Особливості мирової угоди у справі про банкрутство
== Нормативна база ==
# Порядок укладення мирової угоди та практичні поради щодо її укладення  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* «Формування» реєстру вимог кредиторів
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 Цивільний процесуальний кодекс України]
* Проведення перших зборів кредиторів та створення комітету кредиторів
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільний кодекс України]
* Прийняття рішення про укладення мирової угоди
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]
* Затвердження мирової угоди судом
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1193600-04 Рекомендації Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004  N 04-5/1193]
 
== Загальна інформація про особливості мирової угоди у справі про банкрутство ==
 
Відповідно до ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"] (далі-Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.<br>
 
Мирова угода разом із санацією є способами уникнути ліквідації боржника. В деяких випадках її застосування дозволяє значно скоротити строк процедури банкрутства, а кредиторам – раніше отримати кошти (іноді отримати більше коштів, ніж у результаті ліквідації).<br>
 
Водночас досягнення мирової угоди дозволяє врахувати інтереси не лише кредиторів, але й боржника, оскільки надає можливість зберегти підприємство та робочі місця.'''Особливістю мирової угоди є те, що''' вона може бути укладена на будь-якій стадії процедури банкрутства, але не раніше ніж затвердження реєстру кредиторів. Таке обмеження необхідне, оскільки в мировій угоді мають бути враховані інтереси всіх кредиторів, порушення інтересів окремого кредитора не допускається.
 
== Зміст мирової угоди та порядок її укладення ==
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Законом] передбачено обов’язкові умови мирової угоди, а також умови, які не можуть бути включені.<br>
 
'''Щодо укладення мирової угоди застосовують такі обмеження:'''
* всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, мають висловити письмову згоду на укладення мирової угоди;
* мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів для державних підприємств з участю держави більше ніж 50% мирова угода має бути погоджена з органом, уповноваженим управляти державним майном;
* мировою угодою не допускається прощення, відстрочка або розстрочка коштів, належних працівникам боржника (заробітна плата, грошові компенсації та гарантії, соціальні виплати), а також заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування;
* для кредиторів, які не брали участь у голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, якщо їхні вимоги належать до однієї черги (тобто під час укладення мирової угоди сторони мають виходити з принципу справедливості, враховуючи черговість, встановлену законодавством про банкрутство).
*
 
Окрім цього, мирова  угода  не  може  бути  укладена  до публікації в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження  у  справі про банкрутство та після розрахунків з кредиторами у процесі ліквідації,  оскільки є правочином,  який впливає на права та обов'язки усіх кредиторів у справі про банкрутство.<br>
 
Щодо обов’язкових умов, які повинна містити мирова угода законодавством передбачено обов’язкові положення (розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника; відстрочка чи розстрочка або прощення (списання) боргів чи їх частини), а також ті, які можуть бути включені до мирової угоди (виконання зобов’язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону) (ч. 4 ст. 79 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону]).<br>
 
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
 
== Затвердження мирової угоди господарським судом ==
 
Відповідно до ч. 1-2 ст. 79 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону], мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов’язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.<br>
 
Оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити:
* правомірність прийнятого  комітетом  кредиторів    рішення, зокрема:  чи було засідання комітету кредиторів правомочним,  чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у  засіданнях комітету  кредиторів  та  приймати  рішення  про укладення мирової угоди тощо;
* повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів;
* дотримання порядку прийняття рішення  про  укладення  мирової угоди;
* чи не суперечать умови мирової угоди законодавству;
* чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.<br>
Господарський  суд,  отримавши  заяву  про затвердження мирової угоди  з  доданими документами,  зобов'язаний  призначити засідання для розгляду мирової угоди, про що повідомити сторони та усіх учасників провадження у справі про  банкрутство,  які  подали суду  чи  комітету  кредиторів заперечення проти укладення мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи.<br>
 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1193600-04 Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]про затвердження мирової угоди господарський суд виносить  ухвалу, у якій має надати оцінку правомірності рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди, розглянути усі заперечення проти укладення мирової угоди, заявлені кредиторами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також зазначити про  припинення  провадження  у  справі  про банкрутство  та  про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).<br>
 
Господарський  суд  відмовляє  у  затвердженні  мирової угоди  у разі  порушення  порядку  укладення  мирової  угоди, встановленого  Законом,  та якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Версія за 14:56, 8 квітня 2019

Нормативна база

Загальна інформація про особливості мирової угоди у справі про банкрутство

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Мирова угода разом із санацією є способами уникнути ліквідації боржника. В деяких випадках її застосування дозволяє значно скоротити строк процедури банкрутства, а кредиторам – раніше отримати кошти (іноді отримати більше коштів, ніж у результаті ліквідації).

Водночас досягнення мирової угоди дозволяє врахувати інтереси не лише кредиторів, але й боржника, оскільки надає можливість зберегти підприємство та робочі місця.Особливістю мирової угоди є те, що вона може бути укладена на будь-якій стадії процедури банкрутства, але не раніше ніж затвердження реєстру кредиторів. Таке обмеження необхідне, оскільки в мировій угоді мають бути враховані інтереси всіх кредиторів, порушення інтересів окремого кредитора не допускається.

Зміст мирової угоди та порядок її укладення

Законом передбачено обов’язкові умови мирової угоди, а також умови, які не можуть бути включені.

Щодо укладення мирової угоди застосовують такі обмеження:

  • всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, мають висловити письмову згоду на укладення мирової угоди;
  • мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів для державних підприємств з участю держави більше ніж 50% мирова угода має бути погоджена з органом, уповноваженим управляти державним майном;
  • мировою угодою не допускається прощення, відстрочка або розстрочка коштів, належних працівникам боржника (заробітна плата, грошові компенсації та гарантії, соціальні виплати), а також заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування;
  • для кредиторів, які не брали участь у голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, якщо їхні вимоги належать до однієї черги (тобто під час укладення мирової угоди сторони мають виходити з принципу справедливості, враховуючи черговість, встановлену законодавством про банкрутство).

Окрім цього, мирова угода не може бути укладена до публікації в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство та після розрахунків з кредиторами у процесі ліквідації, оскільки є правочином, який впливає на права та обов'язки усіх кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо обов’язкових умов, які повинна містити мирова угода законодавством передбачено обов’язкові положення (розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника; відстрочка чи розстрочка або прощення (списання) боргів чи їх частини), а також ті, які можуть бути включені до мирової угоди (виконання зобов’язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону) (ч. 4 ст. 79 Закону).

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Затвердження мирової угоди господарським судом

Відповідно до ч. 1-2 ст. 79 Закону, мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов’язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити:

  • правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо;
  • повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів;
  • дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди;
  • чи не суперечать умови мирової угоди законодавству;
  • чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Господарський суд, отримавши заяву про затвердження мирової угоди з доданими документами, зобов'язаний призначити засідання для розгляду мирової угоди, про що повідомити сторони та усіх учасників провадження у справі про банкрутство, які подали суду чи комітету кредиторів заперечення проти укладення мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, у якій має надати оцінку правомірності рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди, розглянути усі заперечення проти укладення мирової угоди, заявлені кредиторами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також зазначити про припинення провадження у справі про банкрутство та про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Господарський суд відмовляє у затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом, та якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.