Скасування запобіжного заходу у зв’язку з обміном підозрюваного, обвинуваченого як військовополоненого: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441 «Про затвердження Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора» (має гриф «Для службового користування»).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441 «Про затвердження Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора» (має гриф «Для службового користування»).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257 «Про затвердження Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими».]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257 «Про затвердження Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими».]
== ''І. Основні законодавчо визначені поняття'' ==
== Основні законодавчо визначені поняття ==
'''Військовополоненими''' є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n696 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України] (далі – КПК України):
* Особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.
 
* Членів інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
'''підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2484 статтями 276][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2508 -279 КПК] України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень;
 
'''обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.  
 
[[Правовий статус військовополонених|Правовий статус військовополоненого]] визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року.
 
В українському законодавстві визначення поняття військовополонених надано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#n11 Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164.]
 
Так, '''військовополонені''' - це особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з категорій:
 
* особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також члени ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
* члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
* ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
* ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
* вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
* вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
* вони носять зброю відкрито;
* вони носять зброю відкрито;
* вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.
* вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни;
* Членів особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує.
* члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;
* Осіб, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком, наведеним у додатку.
* особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільні особи з екіпажів військових літаків, військові кореспонденти, постачальники, особовий склад робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком;
* Членів екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права.
* члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітани, лоцмани та юнги, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права;
* Жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.
* жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.
'''З наведеними нижче особами поводяться так само, як і з військовополоненими''':
 
* Особами, які належать або належали до збройних сил окупованої країни, якщо держава-окупант вважає за потрібне з причини такої відданості інтернувати їх, навіть якщо перед тим їх було звільнено тоді, коли бойові дії проходили за межами окупованої зазначеною державою території, зокрема коли ці особи зробили безуспішну спробу приєднатися до збройних сил, до яких вони належать і які ведуть бойові дії, або коли вони не з'явилися за викликом, зробленим з метою їхнього інтернування.
'''Особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого''' - будь-яка особа, яка має процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та яка включена відповідним уповноваженим органом до списку для обміну як військовополонений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n389 (пункт 28 частина перша статті 3 КПК України]).
* Особами, які належать до однієї з категорій, перелічених у цій статті, яких прийняли на своїй території нейтральні держави або держави, що не воюють, і яких ці держави повинні інтернувати відповідно до міжнародного права, якщо вони не вирішать застосувати до них більш сприятливий режим; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4#w1_4 (стаття 4   Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949)]
 
'''Особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого''', - будь-яка особа, яка має процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та яка включена відповідним уповноваженим органом до списку для обміну як військовополонений. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=28%29#w1_12 (пункт 28 частина 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України)]
Відповідно до п. п. 1 та 4 Положення «Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими», затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257], повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебували у полоні держави-агресора, здійснює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими ('''далі - уповноважений орган''').
== Запобіжний захід. ==
 
Запобіжними заходами є:
Рішення про затвердження списку для здійснення передачі військовополонених ворогів та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, приймається відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441 «Про затвердження Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора» (має гриф «Для службового користування».]
* особисте зобов’язання;
 
* особиста порука;
== Порядок скасування запобіжного заходу ==
* застава;
Якщо уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, прокурор має право звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]], який щодо нього обирався, у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про обмін та в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1798 статтями 184] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1391 132 КПК України.]  
* домашній арешт;
 
* тримання під вартою. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+176#w2_1 (частина 1 статті 176  Кримінального процесуального кодексу України)]
Слідчий, дізнавач, який здійснює досудове розслідування щодо підозрюваного-військовополоненого після того, як уповноваженим органом прийнято рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та підозрюваним надано письмову згоду на проведення такого обміну, має ''зупинити досудове розслідування'' щодо цього підозрюваного вмотивованою постановою за погодженням з прокурором, або безпосередньо прокурор своєю постановою. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2511 пункту 5 частини першої статті 280 КПК України] таке рішення оскарженню не підлягає.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+177#w2_2 (частина 1 статті 177  Кримінального процесуального кодексу України)]
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+276#w2_4 статтями 276-279 Кримінального процесуального кодексу України], повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 (частина 1 статті 42  Кримінального процесуального кодексу України)]


'''Обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+291#w2_1 статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 (частина 2 статті 42  Кримінального процесуального кодексу України)]
До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов’язково додаються:
== ''ІІ. Скасування запобіжного заходу'' ==
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+184#w2_1 184] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+132#w2_1 132 Кримінального процесуального кодексу України], до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого.


До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов’язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого.
# матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого;
# письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого.


Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому '''''не пізніше ніж за три години''''' до початку розгляду клопотання.


Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов’язкової участі прокурора.
Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом '''''в день його надходження до суду''''' за обов’язкової участі прокурора.


Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+201#w2_19 (стаття 200<sup>1</sup>  Кримінального процесуального кодексу України)]
Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7452 стаття 201-1 КПК України]).


У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+201#w2_19 статтею 200<sup>1</sup>  Кримінального процесуального кодексу України], підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений та переданий під нагляд уповноваженого органу, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7452 статтею 201-1  КПК України], підозрюваний, обвинувачений '''''повинен бути негайно звільнений та переданий під нагляд уповноваженого органу''''', якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.


Подальше тримання та заходи щодо поводження із звільненим з-під варти підозрюваним, обвинуваченим здійснюються відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України для військовополонених. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+202#w2_1 (пункт 6 частини 3 статті 202 Кримінального процесуального кодексу України)]
Права на ''оскарження ухвали'' слідчого судді чи суду про скасування запобіжного заходу щодо військовополоненого, який підлягає обміну законодавством ''не передбачено.''
== ''ІІІ. ІНШЕ'' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441] затверджено Порядок здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, який має гриф «Для службового користування».


Повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебували у полоні держави-агресора, відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441], здійснює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text (підпункт 4 пункту 4 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257])
Подальше тримання та заходи щодо поводження із звільненим з-під варти підозрюваним, обвинуваченим здійснюються відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України для військовополонених. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441] затверджено Порядок здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, який має гриф «Для службового користування».


Рішення Координаційного штабу вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Координаційного штабу.
Водночас, з метою притягнення до кримінальної відповідальності військовополонених, які вчинили воєнні злочини, п''ісля того, як обмін підозрюваного, як військовополоненого проведений або такий обмін не відбувся,'' зупинене ''досудове розслідування відновлюється'' постановою слідчого або прокурора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2524 частина перша статті 282 КПК України)].


Рішення про затвердження списку для здійснення передачі військовополонених ворогів та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, приймається відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/441-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82+9#w1_11 (пункт 9 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257)]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Поточна версія на 11:48, 14 травня 2024

Нормативна база:

Основні законодавчо визначені поняття

Відповідно до статті 42 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України):

підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень;

обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.  

Правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року.

В українському законодавстві визначення поняття військовополонених надано в Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164.

Так, військовополонені - це особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з категорій:

  • особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також члени ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
  • члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
  • ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
  • вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
  • вони носять зброю відкрито;
  • вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни;
  • члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;
  • особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільні особи з екіпажів військових літаків, військові кореспонденти, постачальники, особовий склад робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком;
  • члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітани, лоцмани та юнги, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права;
  • жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.

Особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого - будь-яка особа, яка має процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та яка включена відповідним уповноваженим органом до списку для обміну як військовополонений (пункт 28 частина перша статті 3 КПК України).

Відповідно до п. п. 1 та 4 Положення «Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257, повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебували у полоні держави-агресора, здійснює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (далі - уповноважений орган).

Рішення про затвердження списку для здійснення передачі військовополонених ворогів та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, приймається відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441 «Про затвердження Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора» (має гриф «Для службового користування».

Порядок скасування запобіжного заходу

Якщо уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, прокурор має право звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу, який щодо нього обирався, у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про обмін та в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 КПК України.

Слідчий, дізнавач, який здійснює досудове розслідування щодо підозрюваного-військовополоненого після того, як уповноваженим органом прийнято рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та підозрюваним надано письмову згоду на проведення такого обміну, має зупинити досудове розслідування щодо цього підозрюваного вмотивованою постановою за погодженням з прокурором, або безпосередньо прокурор своєю постановою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 280 КПК України таке рішення оскарженню не підлягає.

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов’язково додаються:

  1. матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого;
  2. письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого.

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов’язкової участі прокурора.

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (стаття 201-1 КПК України).

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому статтею 201-1  КПК України, підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений та переданий під нагляд уповноваженого органу, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Права на оскарження ухвали слідчого судді чи суду про скасування запобіжного заходу щодо військовополоненого, який підлягає обміну законодавством не передбачено.

Подальше тримання та заходи щодо поводження із звільненим з-під варти підозрюваним, обвинуваченим здійснюються відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України для військовополонених. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441 затверджено Порядок здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, який має гриф «Для службового користування».

Водночас, з метою притягнення до кримінальної відповідальності військовополонених, які вчинили воєнні злочини, після того, як обмін підозрюваного, як військовополоненого проведений або такий обмін не відбувся, зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого або прокурора (частина перша статті 282 КПК України).