Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 39: Рядок 39:
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.


Було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':
Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':


Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Версія за 05:48, 28 вересня 2021

Нормативна база

Поняття "особливий період"

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

Указом  Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації,  на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14), виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18, у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906, яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке право на звільнення до 23 червня 2018 року (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

·        до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

·        до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

·        до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню рапорт у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ

Командиру в/ч__________________

Рапорт

           Мною, звання,, ПІБ, «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

           Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

           Станом на (Дата, коли закінчиться 24-місячний строк) я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада, ПІБ


У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в судовому порядку.

Див. також