Відмінності між версіями «Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
Рядок 6: Рядок 6:


== Порядок проведення розрахунків ==
== Порядок проведення розрахунків ==
Частиною 1 статті 1087 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) встановлено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.<br />
Частиною 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) встановлено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.<br />
 
Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.<br />
При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.<br />
 
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.<br />
Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.
29 грудня 2019 року прийнята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 постанова Правління Національного банку України № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"] (далі – Постанова № 148).
 
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
 
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.
 
29 грудня 2017 року прийнята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 постанова Правління Національного банку України № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"] (далі – Постанова № 148).


== Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ==
== Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постановою № 148] затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постановою № 148] затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).
Пунктом 1 Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закону України «Про Національний банк України»] і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.<br />
 
Пунктом 7 Положення встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі '''до 50000''' (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.<br />
Пунктом 1 Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закону України «Про Національний банк України»] і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.
 
Пунктом 7 Положення встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі '''до 50000''' (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
 
'''Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:'''
'''Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:'''
* переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;
* переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;
* унесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
* унесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Згідно зі статтею 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»], нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n766 статтею 85 Закону України «Про нотаріат»], нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.
Можливість прийняття грошових коштів у депозит нотаріуса щодо виконання зобов’язання за цивільно-правовими договорами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].<br />
 
Так, згідно зі статтею 537 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:
Можливість прийняття грошових коштів у депозит нотаріуса щодо виконання зобов’язання за цивільно-правовими договорами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].
 
Так, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2737 статтею 537 ЦК України] боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:
* відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
* відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
* ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
* ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
Рядок 30: Рядок 40:
Дія Положення поширюється на всі договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.  
Дія Положення поширюється на всі договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.  


Згідно статті 657 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статті 657 ЦК України] укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.


Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.
Рядок 42: Рядок 52:
Договір може підлягати нотаріальному посвідченню як в силу імперативної законодавчої норми, так і за домовленістю сторін. Не має значення також предмет договору купівлі-продажу, а отже, дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанови № 148] поширюється як на договори купівлі-продажу нерухомого майна, так і на договори купівлі-продажу іншого майна (майнових прав), відмінних від нерухомості.
Договір може підлягати нотаріальному посвідченню як в силу імперативної законодавчої норми, так і за домовленістю сторін. Не має значення також предмет договору купівлі-продажу, а отже, дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанови № 148] поширюється як на договори купівлі-продажу нерухомого майна, так і на договори купівлі-продажу іншого майна (майнових прав), відмінних від нерухомості.


Договір купівлі-продажу є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно з частиною третьою статті 640 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Договір купівлі-продажу є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно з частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3181 статті 640 ЦК України], договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.


Як наголошує Нотаріальна палата України: після нотаріального посвідчення договору функція нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії є виконаною. Діючим законодавством на нотаріусів не покладено обов’язку щодо здійснення ними перевірки дотримання сторонами договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, обмежень розрахунків готівкою в межах граничної суми.
Як наголошує Нотаріальна палата України: після нотаріального посвідчення договору функція нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії є виконаною. Діючим законодавством на нотаріусів не покладено обов’язку щодо здійснення ними перевірки дотримання сторонами договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, обмежень розрахунків готівкою в межах граничної суми.


Водночас, відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.<br />
Водночас, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n43 статті 5 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.


[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія: Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріальні дії]]

Поточна версія на 09:02, 28 вересня 2021

Нормативно-правова база

Порядок проведення розрахунків

Частиною 1 статті 1087 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.

29 грудня 2017 року прийнята постанова Правління Національного банку України № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі – Постанова № 148).

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Постановою № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).

Пунктом 1 Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Пунктом 7 Положення встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:

  • переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;
  • унесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Згідно зі статтею 85 Закону України «Про нотаріат», нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.

Можливість прийняття грошових коштів у депозит нотаріуса щодо виконання зобов’язання за цивільно-правовими договорами передбачена Цивільним кодексом України.

Так, згідно зі статтею 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:

  • відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
  • ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
  • відсутності представника недієздатного кредитора.

Вказаний перелік є вичерпним.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу

Дія Положення поширюється на всі договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно статті 657 ЦК України укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

При посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус обов’язково:

  • встановлює особи сторін по договору, перевіряє їх дієздатність та правоздатність, з’ясовує дійсність намірів сторін договору;
  • перевіряє законність наданих для посвідчення договору купівлі-продажу документів;
  • перевіряє відсутність податкових застав, арештів, заборон та будь-яких інших обтяжень щодо сторін та відчужуваного нерухомого майна.

Нотаріусом, який посвідчив договір купівлі-продажу, реєструється перехід права власності від продавця на покупця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Договір може підлягати нотаріальному посвідченню як в силу імперативної законодавчої норми, так і за домовленістю сторін. Не має значення також предмет договору купівлі-продажу, а отже, дія Постанови № 148 поширюється як на договори купівлі-продажу нерухомого майна, так і на договори купівлі-продажу іншого майна (майнових прав), відмінних від нерухомості.

Договір купівлі-продажу є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно з частиною третьою статті 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Як наголошує Нотаріальна палата України: після нотаріального посвідчення договору функція нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії є виконаною. Діючим законодавством на нотаріусів не покладено обов’язку щодо здійснення ними перевірки дотримання сторонами договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, обмежень розрахунків готівкою в межах граничної суми.

Водночас, відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.