Відмінності між версіями «Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Додаткова інформація)
Рядок 2: Рядок 2:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==


* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці” від 09.08.1993 № 611]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09 серпня 1993 року № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"]


== Поняття права інтелектуальної власності ==
== Комерційне найменування ==


Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.<br />
'''Комерційне найменування''' - засіб індивідуалізації, що дозволяє відрізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності (частина перша статті 489 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).


Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.<br />
=== Обсяг прав ===


Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. (ст. 418 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України])
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з <u>моменту першого використання</u> цього найменування та охороняється <u>без обов'язкового подання заявки</u> на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.  


== Комерційне найменування ==
Суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє <u>прізвище або ім'я</u> (частина перша статті 159 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]).
 
У разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки (частина четверта статті 159 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]). Також, особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (частина четверта статті 489 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]). Водночас відповідно до статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"] <u>неправомірним</u> є використання імені, комерційного (фірмового) найменування <u>без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання</u>, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
 
'''Відмінність комерційного найменування від найменування юридичної особи'''


Комерційне найменування — засіб індивідуалізації, що дозволяє відрізнити одну особу з-поміж інших. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності (ч. 1 ст. 489 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України])<br />
→ Юридична особа зобов'язана мати найменування юридичної особи і може (має право) додатково мати комерційне найменування.


Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування (ст. 90 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).
→ До структури найменування юридичної особи, на відміну від комерційного найменування, статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] встановлюються певні вимоги.


== Обсяг прав ==
→ Відомості про найменування юридичної особи містяться у [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань].


Згідно з ч. 2 ст. 489 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України], право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. У разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки (ч. 4 ст. 159 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]). Також, особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (ч. 4 ст. 489 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України])
Найменування юридичної особи та її комерційного найменування виконує свою <u>функцію</u>: найменування юридичної особи використовується для ідентифікації особи в органах державної влади, реєстраційних та фіскальних органах, а комерційне найменування для вирізнення особи на ринку.  
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_521600-17 Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року № 01-06/521 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
|}


== Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування ==
=== Майнові права інтелектуальної власності ===
<u>Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:</u>
* право на використання комерційного найменування;
* право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання. Так, особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки (стаття 159 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]);
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (стаття 490 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).
Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації юридичної особи]] та з інших підстав, встановлених законом (стаття 491 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).


Відповідно до ст. 490 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України], майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:
== Комерційна таємниця ==
# право на використання комерційного найменування;
# право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання. Так, особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки (ст.159 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України]).
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.
Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом (ст.491 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).
Відповідно до ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"], неправомірним  є використання імені, комерційного (фірмового) найменування без  дозволу  (згоди)  суб'єкта господарювання,  який раніше почав використовувати їх або схожі на них  позначення  у  господарській  діяльності, що призвело чи може призвести    до    змішування    з  діяльністю  цього  суб'єкта господарювання.


== Поняття "комерційна таємниця" ==
'''Комерційна таємниця''' - це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію (стаття 505 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).


Комерційна таємниця, відповідно до ст. 505 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України] - це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. <br />
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.


=== Перелік відомостей, які не становлять комерційну таємницю ===
=== Перелік відомостей, які не становлять комерційну таємницю ===


Обмеження на застосування режиму комерційної таємниці встановлені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. N 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"]. Комерційну таємницю не становлять:
Обмеження щодо застосування режиму комерційної таємниці встановлені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"].  
 
<u>Комерційну таємницю не становлять:</u>


* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
Рядок 56: Рядок 65:
Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.
Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.


== Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю ==
=== Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю ===


Згідно ст. 506 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:
<u>Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:</u>
# право на використання комерційної таємниці;
* право на використання комерційної таємниці;
# виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
* виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
# виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
* виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.<br />
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (стаття 506 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
 
== Перелік відомостей, які не становлять комерційну таємницю ==
 
Обмеження на застосування режиму комерційної таємниці встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. N 611] "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці".
Комерційну таємницю не становлять:
* установчі документи,  документи,  що  дозволяють  займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація  за  всіма  встановленими  формами  державної звітності;
* дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
* відомості про  чисельність і склад працюючих,  їхню заробітну плату в цілому та за професіями  й  посадами,  а  також  наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про    забруднення    навколишнього    природного середовища, недотримання  безпечних  умов  праці,    реалізацію продукції, що  завдає  шкоди  здоров'ю,  а  також  інші  порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про  участь  посадових  осіб  підприємства    в кооперативах, малих підприємствах,  спілках,  об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства  підлягають оголошенню.
 
Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.


== Торговельна марка ==
== Торговельна марка ==

Версія за 14:57, 3 червня 2020

Нормативна база

Комерційне найменування

Комерційне найменування - засіб індивідуалізації, що дозволяє відрізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності (частина перша статті 489 Цивільного кодексу України).

Обсяг прав

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я (частина перша статті 159 Господарського кодексу України).

У разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки (частина четверта статті 159 Господарського кодексу України). Також, особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (частина четверта статті 489 Цивільного кодексу України). Водночас відповідно до статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Відмінність комерційного найменування від найменування юридичної особи

→ Юридична особа зобов'язана мати найменування юридичної особи і може (має право) додатково мати комерційне найменування.

→ До структури найменування юридичної особи, на відміну від комерційного найменування, статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлюються певні вимоги.

→ Відомості про найменування юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Найменування юридичної особи та її комерційного найменування виконує свою функцію: найменування юридичної особи використовується для ідентифікації особи в органах державної влади, реєстраційних та фіскальних органах, а комерційне найменування для вирізнення особи на ринку.

Цікаво! Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року № 01-06/521 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності"

Майнові права інтелектуальної власності

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

  • право на використання комерційного найменування;
  • право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання. Так, особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки (стаття 159 Господарського кодексу України);
  • інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (стаття 490 Цивільного кодексу України).

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом (стаття 491 Цивільного кодексу України).

Комерційна таємниця

Комерційна таємниця - це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію (стаття 505 Цивільного кодексу України).

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Перелік відомостей, які не становлять комерційну таємницю

Обмеження щодо застосування режиму комерційної таємниці встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці".

Комерційну таємницю не становлять:

  • установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
  • інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
  • дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
  • відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
  • документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
  • інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
  • документи про платоспроможність;
  • відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
  • відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:

  • право на використання комерційної таємниці;
  • виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
  • виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
  • інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (стаття 506 Цивільного кодексу України).

Торговельна марка

Торговельною маркою, відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Суб´єкт права інтелектуальної власності на торговельну марку

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам (ст. 493 Цивільного кодексу України).

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку

Відповідно до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку

Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, відповідно до ст. 495 Цивільного кодексу України є:

  1. право на використання торговельної марки;
  2. виключне право дозволяти використання торговельної марки;
  3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, однак, виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на усі форми повідомлення новин і коментарів новин;
  4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.