Відмінності між версіями «Право інтелектуальної власності»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
(Торгова марка)
 
Рядок 6: Рядок 6:
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
  
== Поняття права інтелектуальної власності ==
+
== Поняття права інтелектуальної власності, підстави виникнення та строк чинності ==
  
 
Визначення права інтелектуальної власності наведено у статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 418 Цивільного кодексу України], відповідно до якої '''право інтелектуальної власності''' - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами. Поняття права інтелектуальної власності об'єднує наступні дві групи прав.
 
Визначення права інтелектуальної власності наведено у статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 418 Цивільного кодексу України], відповідно до якої '''право інтелектуальної власності''' - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами. Поняття права інтелектуальної власності об'єднує наступні дві групи прав.
Рядок 22: Рядок 22:
 
|}
 
|}
  
 +
Підставі виникнення (набуття) права інтелектуальної власності можуть передбачатися Цивільним кодексом України, договором або іншим законом. При цьому особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом, а строки чинності майнових прав інтелектуальної власності можуть встановлюватися ивільним кодексом України, іншим законом чи договором.
 
== Об'єкти права інтелектуальної власності ==
 
== Об'єкти права інтелектуальної власності ==
  
Рядок 41: Рядок 42:
 
Суб’єктами права інтелектуальної власності є творець об’єкта права інтелектуальної власності (автор, винахідник тощо), тобто фізична особа, та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності відповідно до чинного законодавства або договору. Якщо об’єкт права інтелектуальної власності створений у результаті інтелектуальної, творчої діяльності кількох фізичних осіб, вони є його співавторами.
 
Суб’єктами права інтелектуальної власності є творець об’єкта права інтелектуальної власності (автор, винахідник тощо), тобто фізична особа, та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності відповідно до чинного законодавства або договору. Якщо об’єкт права інтелектуальної власності створений у результаті інтелектуальної, творчої діяльності кількох фізичних осіб, вони є його співавторами.
  
== Складання авторських договорів ==
 
 
Використання твору автора іншими особами здійснюється на підставі авторського договору, крім випадків, визначених законом. Договірна форма використання твору забезпечує реалізацію і охорону як особистих, так і майнових прав автора. Вона відповідає інтересам користувачів, оскільки вони отримують певні права, яких не мають інші особи, і в зв'язку з цим можуть окупити свої витрати, пов'язані з відтворенням і розповсюдженням творів, і отримати дохід.
 
Найбільш поширеними видами договорів про використання творів є:
 
- авторські договору замовлення;
 
- видавничі договори - про видання або перевидання твору в оригіналі;
 
- постановочні - договори про публічне виконання неопублікованого твору;
 
- сценарні - про використання неопублікованого твору в кіно або телевізійному фільмі;
 
- договору художнього замовлення - про створення твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу;
 
- договору про видання творів у перекладі, у переробці;
 
- авторські договори на створення і передачу комп'ютерних програм.
 
 
Авторський договір замовлення укладається на створення конкретного твору, за яким автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовникові. В рахунок обумовленого договором винагороди замовник зобов'язаний виплатити автору аванс. Розмір і терміни виплати визначаються угодою сторін. Сторона, яка не виконала або виконала неналежним чином свої зобов'язання повинна відшкодувати потерпілій стороні завдані збитки, включаючи упущену вигоду. У разі відхилення автора від вимог, що містяться в договорі, замовник твору має право вимагати відповідного доопрацювання.
 
 
== Складання та реєстрації ліцензійних договорів ==
 
 
У наш час для успіху на зовнішньому і внутрішньому ринку технологій, товарів або послуг необхідно ефективний розвиток, яке неможливо без участі в торгівлі правами на об'єкти інтелектуальної власності.
 
 
Торгівля науково-технічними досягненнями, винаходами, ноу-хау, промисловими зразками і товарними знаками може здійснюватися у всіх сферах діяльності підприємства незалежно від її видів.
 
 
Однією з різновидів часткової передачі прав на торговельну марку, винахід (корисну модель), промисловий зразок і т. п. є надання дозволу реєструється в Патентному Відомстві ліцензування, яке дає право на використання цих об'єктів інтелектуальної власності.
 
 
Залежно від обсягів наданих прав найчастіше використовуються виняткова або невиключна ліцензія.
 
 
Невиключна ліцензія надає ліцензіату право використовувати предмет ліцензії на певних умовах, на певній території і на обумовлений термін. При цьому ліцензіар (продавець) залишає за собою право використовувати предмет ліцензії і представляти його іншим особам.<br />
 
 
Виняткова ліцензія - надає ліцензіату право на одноосібне використання предмета ліцензій на зазначених умовах, території і терміни. При цьому, на визначеній території ліцензіар (продавець) не має права використовувати предмет ліцензії і надавати її іншим особам протягом певного сторонами терміну.<br />
 
 
У підприємницької практиці часто ліцензійний договір змішується з угодами про інжинірингу, лізингу і т.д. Тому ми звертаємо Вашу увагу на те, що при таких змішаних угодах існує можливість упущення важливих положень ліцензійної угоди, наприклад: права сторін на реалізацію продукції в третіх країнах, види і розміри платежів, які підміняються умовами про фінансові зобов'язання. Або навпаки - під іншими правовідносинами сторони розуміють ліцензійний договір.
 
  
 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
 
[[Категорія:Цивільне право]]
 
[[Категорія:Цивільне право]]

Поточна версія на 00:48, 8 листопада 2018

Нормативна база

Поняття права інтелектуальної власності, підстави виникнення та строк чинності

Визначення права інтелектуальної власності наведено у статті 418 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами. Поняття права інтелектуальної власності об'єднує наступні дві групи прав.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності Майнові права інтелектуальної власності
1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Підставі виникнення (набуття) права інтелектуальної власності можуть передбачатися Цивільним кодексом України, договором або іншим законом. При цьому особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом, а строки чинності майнових прав інтелектуальної власності можуть встановлюватися ивільним кодексом України, іншим законом чи договором.

Об'єкти права інтелектуальної власності

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

  • літературні та художні твори;
  • комп'ютерні програми;
  • компіляції даних (бази даних);
  • виконання;
  • фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
  • наукові відкриття;
  • винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
  • компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
  • раціоналізаторські пропозиції;
  • сорти рослин, породи тварин;
  • комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
  • комерційні таємниці.

Суб'єкти права інтелектуальної власності

Суб’єктами права інтелектуальної власності є творець об’єкта права інтелектуальної власності (автор, винахідник тощо), тобто фізична особа, та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності відповідно до чинного законодавства або договору. Якщо об’єкт права інтелектуальної власності створений у результаті інтелектуальної, творчої діяльності кількох фізичних осіб, вони є його співавторами.