Порядок реалізації арештованого майна

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 14:29, 22 серпня 2019, створена Olha.hlazunova (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Порядок реалізації арештованого майна''' Відповідно до ст. 61 Закону України «Про вик...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Порядок реалізації арештованого майна

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Мін’юстом України. На цей час діє наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна” від 29.09.2016 р. № 2831/5 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції № 3573/5 від 14.11.2017 р., № 1859/5 від 18.06.2018 р., № 1827/5 від 12.06.2018 р., № 413/5 від 12.02.2019 р). Відповідно до п. 2 розділу IV Порядку № 2831/5 для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник електронних торгів (далі — Учасник) проходить процедуру реєстрації на веб-сайті реалізації майна, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок державного підприємства, яке належить до сфери управління Мін’юсту України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електрон�них торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій (далі — Організатор), передбачених цим Порядком. Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (п. 2 розділу II Порядку № 2831/5). Після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.  Такий протокол підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця). Згідно з п. 1 розділу X Порядку № 2831/5, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: - зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди Організатору за таким лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця); - сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається Організатору в рахунок оплати наданих ним послуг з проведення електронних торгів; - різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди Організатору перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової. Зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди Організатору за таким лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби. У разі проведення електронних торгів у порядку, визначеному п. 1 розділу VII Порядку № 2831/5, сума винагороди Організатору перераховується переможцем на рахунок Організатора. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу, розділом V та підрозділом 2 розділу XX якого встановлено правові основи оподаткування ПДВ. Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 цього Кодексу розташоване на митній території України. Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Під постачанням послуг слід розуміти будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи, чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Відповідно до пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу ПДВ становить 20,7 % бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Нормативна база: - Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII - наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна” від 29.09.2016 р. № 2831/5 - Податковий кодекс України