Порядок проведення судово-психіатричної експертизи: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 66: Рядок 66:
У разі надходження документів, що містять інформацію про стан здоров’я особи, щодо якої призначено судово-психіатричну експертизу, факти її звернення за медичною допомогою, її діагноз, інтимну і сімейну сторони життя, а також інші відомості, одержані під час її медичного обстеження, експерт зобов’язаний запросити у органу, який призначив експертизу (залучив експерта), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18#Text '''згоду'''] встановленої форми цієї особи на використання зазначеної інформації, крім випадків, коли така експертиза проводиться посмертно (пункт 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18#Text Порядку]).
У разі надходження документів, що містять інформацію про стан здоров’я особи, щодо якої призначено судово-психіатричну експертизу, факти її звернення за медичною допомогою, її діагноз, інтимну і сімейну сторони життя, а також інші відомості, одержані під час її медичного обстеження, експерт зобов’язаний запросити у органу, який призначив експертизу (залучив експерта), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18#Text '''згоду'''] встановленої форми цієї особи на використання зазначеної інформації, крім випадків, коли така експертиза проводиться посмертно (пункт 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18#Text Порядку]).


Після закінчення судово-психіатричної експертизи впродовж не більше ніж '''20 робочих днів''' складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0973-14#n3 форма первинної облікової документації № 100/о «Висновок судово-психіатричного експерта № _____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 року № 527] (далі - висновок експерта). Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об’єктів, поданих на дослідження, цей строк може бути продовжено з інформуванням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) та за клопотанням якого (якої) експерт був залучений. Спільний висновок експерта комісії експертів підписують експерти, які брали участь у СПЕ і дійшли згоди. Якщо згоди між ними не було досягнуто, складають декілька висновків експертів (за кількістю точок зору).
Після закінчення судово-психіатричної експертизи впродовж не більше ніж '''20 робочих днів''' складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0973-14#n3 форма первинної облікової документації № 100/о «Висновок судово-психіатричного експерта № _____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 року № 527] (далі - висновок експерта). Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об’єктів, поданих на дослідження, цей строк може бути продовжено з інформуванням органу (особи), який призначив експертизу (залучив експерта) та за клопотанням якого (якої) експерт був залучений. Спільний висновок експерта комісії експертів підписують експерти, які брали участь у СПЕ і дійшли згоди. Якщо згоди між ними не було досягнуто, складають декілька висновків експертів (за кількістю точок зору).


Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з законодавством.
Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з законодавством.

Версія за 14:01, 23 березня 2021

Нормативна база

Поняття судово-психіатричної експертизи

Судово-психіатрична експертиза — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

Мета та підстави проведення

Призначення судово-психіатричної експертизи, обов’язки, права та відповідальність судових експертів визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним кодексом України, Законом України «Про судову експертизу».

Предметом експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (пункт 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року № 865 (далі - Порядок).

До критеріїв призначення судово-психіатричної експертизи відносяться:

  • відомості про те, що особа перебувала або перебуває під на­глядом психоневрологічного (ПНД) або наркологічного диспансе­ру, або перебувала на лікуванні в психіатричному або наркологічному лікувальному закладі, визнавалась по іншій справі неосуд­ною та знаходилась на примусовому лікуванні, має інвалідність по психічному захворюванню;
  • відомості про те, що особа була звільнена від служби в армії у зв'язку з психічним розладом;
  • відомості про те, що особа навчалась у школі для розумово відсталих;
  • відомості про неправильну або дивну поведінки особи у пе­ріод, який передував кримінальному правопорушенню, дані про незвичайну поведінку об­винуваченого, підсудного в період скоєння діяння, що йому ін­кримінується, або поведінку, яка не адекватна ситуації під час проведення з ним судових або слідчих дій;
  • відомості з показань свідків, родичів, знайомих, із виробни­чих і побутових характеристик про особливості поведінки (недо­речні висловлювання та вчинки, немотивовані приступи збудження, судомні приступи, інтелектуальна неспроможність, спро­би самогубства тощо), які розглядались свідками як прояви пси­хічних розладів;
  • повідомлення особи про свої хворобливі переживання та суб'єктивні відчуття, які можуть свідчити про наявність будь-яких розладів психічної діяльності;
  • відомості про перенесені захворювання головного мозку (че­репно-мозкові травми, менінго-енцефаліти, порушення мозково­го кровообігу тощо) або тяжкі соматичні захворювання, які супро­воджуються психічними порушеннями.

Види судово-психіатричної експертизи

♦ За формою:

  1. амбулаторна;
  2. посмертна;
  3. стаціонарна.

За потреби та з дотриманням вимог статті 6 Закону України "Про судову експертизу" судово-психіатрична експертиза може проводитись за місцезнаходженням особи, щодо якої призначено експертизу, за умови забезпечення експертові безперешкодного доступу до неї (пункт 7 Порядку).

♦ За процесуальними ознаками:

  1. первинна - призначається у даній справі з даних питань уперше;
  2. додаткова - призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі;
  3. повторна - призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний необґрунтованим.

♦ За організаційними ознаками:

  1. одноосібна;
  2. комісійна.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (стаття 102 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суб’єкт проведення експертизи

Судово-психіатричну експертизу проводять державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України, особами, які иожуть бути судовими експертами відповідно до статті 10 Закону України «Про судову експертизу».

Кількісний склад експертів (одноособовий або комісійний) щодо конкретної судово-психіатричної експертизи встановлюється особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, який її призначив. Якщо це не зазначено, його встановлює керівник експертної установи.

Завдання судово-психіатричної експертизи

  • Визначення неосудності за вчинене діяння в кримінальному процесі.
  • Встановлення недієздатності за вчинені конкретні дії або під час загострення психічного захворювання в цивільному судочинстві.
  • Уточнення процесуальної дієздатності в кримінальному (судово-слідчому) і цивільному процесі.
  • Рекомендації за свідченнями примусових заходів медичного характеру.
  • Обґрунтування прогностичних можливостей перебігу психічного захворювання.
  • Розгляд психічних протипоказань для відбування покарання в установах кримінально-виконавчої системи.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

Залежно від виду процесу призначення судово-психіатричної експеризи має свої особливості. Так, відповідно до частини першої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України здійснення судово-психіатричної експертизи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду, у тому числі за клопотанням сторони захисту.

Також, слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

За потреби отримати додаткові матеріли експерт подає клопотання про надання йому додаткових матеріалів та повертає органу (особі), який призначив експертизу (залучив експерта), матеріали, надані для проведення експертизи.

У разі надходження документів, що містять інформацію про стан здоров’я особи, щодо якої призначено судово-психіатричну експертизу, факти її звернення за медичною допомогою, її діагноз, інтимну і сімейну сторони життя, а також інші відомості, одержані під час її медичного обстеження, експерт зобов’язаний запросити у органу, який призначив експертизу (залучив експерта), згоду встановленої форми цієї особи на використання зазначеної інформації, крім випадків, коли така експертиза проводиться посмертно (пункт 17 Порядку).

Після закінчення судово-психіатричної експертизи впродовж не більше ніж 20 робочих днів складається форма первинної облікової документації № 100/о «Висновок судово-психіатричного експерта № _____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 року № 527 (далі - висновок експерта). Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об’єктів, поданих на дослідження, цей строк може бути продовжено з інформуванням органу (особи), який призначив експертизу (залучив експерта) та за клопотанням якого (якої) експерт був залучений. Спільний висновок експерта комісії експертів підписують експерти, які брали участь у СПЕ і дійшли згоди. Якщо згоди між ними не було досягнуто, складають декілька висновків експертів (за кількістю точок зору).

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з законодавством.

Строк проведення судово-психіатричної експертизи

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання.

Строк проведення амбулаторної судово-психічної експертизи становить до 30 робочих днів з дати отримання всіх необхідних матеріалів; посмертної - 60 робочих днів з дати отримання всіх необхідних матеріалів; стаціонарної - до двох місяців, якщо коротший строк не встановлено ухвалою слідчого судді або суду.

Строк проведення амбулаторної та посмертної експертизи може бути продовжений з інформуванням органу (особи), який призначив експертизу (залучив експерта) та за клопотанням якого експерт був залучений.

Судова практика

Корисні посилання

Див. також