Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД

Нормативна база

1. Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 року № 2801-XII.
2. Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.07.2013 року № 585.
3. Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.05.2000 року № 120.
4. Стандарти акредитації закладів охорони здоров'я, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.03.2011 року № 142.
5. Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження форм первинної облікової документації і звітності з питань моніторингу лікування ВІЛ-інфікованих осіб та інструкцій щодо їх заповнення" від 21.03.2012 року № 182.

Право на медичну допомогу особам з ВІЛ/СНІД

Медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами ( ст. 3 Основи законодавства України про охорону здоров'я ). Якісна медична допомога ВІЛ¬-інфікованим пацієнтам і хворим на СНІД - пріоритетний напрям державної політики України у сфері охорони здоров'я. Саме тому, кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Діагностика ВІЛ/СНІДу

Важливе місце у структурі системи надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим є лабораторна діагностика. Лабораторна база закладу охорони здоров'я, що надає допомогу ВІЛ-¬інфікованим, забезпечує доступність сучасних методів діагностики, своєчасність проведення досліджень та отримання результатів, високу якість проведення досліджень, а також систему обліку та моніторингу. Відповідно до Інструкції з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-¬інфекцію/СНІД, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ¬ інфекцію/СНІД» від 25.05.2000 № 120, клінічний діагноз ВІЛ¬інфекції встановлюється амбулаторно або в стаціонарі на підставі виявлення антитіл до ВІЛ при лабораторному обстеженні (ІФА, імунний блот тощо) чи виявлення антигенів ВІЛ, чи позитивних результатів вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ з урахуванням відповідних епідеміологічних та клінічних даних.

Заклади в яких можна отримати медичну допомогу ВІЛ-інфікованим

Так, відповідно до п.1.4. Порядку надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585 спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД, надається ЗОЗ, що пройшли державну акредитацію в установленому законодавством порядку та відповідають вимогам, визначеним Стандартами державної акредитації лікувально-профілактичних закладів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 березня 2011 року № 142, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 6 червня 2011 року за № 680/19418, а саме:

1. Центрами (відділеннями) з профілактики та боротьби зі СНІДом;
2. Закладах охорони здоров'я, у складі яких функціонують кабінети «Довіра» або кабінети інфекційних захворювань;
3. Інфекційними лікарнями;
4. Багатопрофільними лікарнями;
5. Клінікою Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (за згодою);
6. Протитуберкульозними диспансерами, туберкульозними лікарнями, територіальними медичними об’єднаннями, які надають спеціалізовану медичну допомогу хворим на поєднану патологію ВІЛ/ТБ.

Проходження огляду

Відповідно до Інструкції з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-¬інфекцію/СНІД, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ¬ інфекцію/СНІД» від 25.05.2000 № 120 ВІЛ-інфіковані пацієнти не менше одного разу на рік мають бути оглянуті такими лікарями:

1. терапевтом,
2. стоматологом,
3. дерматовенерологом,
4. гінекологом (урологом),
5. невропатологом,
6. психіатром,
7. офтальмологом,
8. оториноларингологом.
9. Два рази на рік їх оглядає інфекціоніст.

У разі потреби обсяг обстеження визначає лікар, який здійснює диспансерний нагляд. Також до складу персоналу, який здійснює супровід ВІЛ¬-інфікованих пацієнтів, належать медичні сестри, соціальні працівники та молодший медичний персонал. Враховуючи особливості лікування ВІЛ-інфекції (пожиттєва, безперервна терапія, схема лікування складається як мінімум з 3 препаратів, паралельно може прийматися велика кількість інших медикаментів, наприклад, для лікування туберкульозу, гепатиту, інших опортуністичних інфекцій), через можливість розвитку побічних ефектів та взаємодій, потребує періодичну зміну у дозування.

Отримання медичної допомоги якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання

Відповідно до п.9.5. Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 030-5/о «Контрольна карта диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою», затвердженої Наказом МОЗ України від 21.03.2012 № 182 у пункті 5 розділу «Інформація про пацієнта» вказується місце фактичного проживання ВІЛ-інфікованої особи. Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання, вказується місце її реєстрації або вказується: «без постійного місця проживання». Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання або місця реєстрації, то вказуються найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, у якому пацієнт має перебувати під диспансерним наглядом. Відповідно до п. 3.6. Порядку надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585 видача антиретровірусних препаратів пацієнту здійснюється відповідно до вимог клінічних протоколів антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції з розрахунку на 1 місяць лікування, а при високій прихильності до лікування – з розрахунку на 3 місяці лікування.

Для забезпечення процесу безперервного АРТ при зміні місця медичного нагляду лікарські засоби видаються пацієнту з розрахунку на 3 місяці лікування. Вищевикладене (зокрема, п.9.5. Інструкції № 185) свідчить про те, що ВІЛ-позитивні громадяни України мають право отримувати медичні послуги в центрах СНІДУ або на «кабінетах Довіри» за місцем фактичного проживання, без реєстрації місця проживання.