Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Право на медичну допомогу особам з ВІЛ/СНІД

Медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

Якісна медична допомога ВІЛ-інфікованим пацієнтам і хворим на СНІД - пріоритетний напрям державної політики України у сфері охорони здоров'я. Саме тому, кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Діагностика ВІЛ/СНІДу

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей" № 740/1030/4154/321/614а, затвердженого 23.11.2007 року, клінічний діагноз ВІЛ-інфекції встановлюється амбулаторно або в стаціонарі на підставі виявлення антитіл до ВІЛ при лабораторному обстеженні (ІФА, імунний блот тощо) чи виявлення антигенів ВІЛ, чи позитивних результатів вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ з урахуванням відповідних епідеміологічних та клінічних даних.

Заклади в яких можна отримати медичну допомогу ВІЛ-інфікованим

Так, відповідно до п. 1.4. Порядку надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585, спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД, надається закладами охорони здоров'я, що пройшли державну акредитацію в установленому законодавством порядку та відповідають вимогам, визначеним Стандартами акредитації закладів охорони здоров’я, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 березня 2011 року № 142, а саме:

  1. Центрами (відділеннями) з профілактики та боротьби зі СНІДом;
  2. Закладах охорони здоров'я, у складі яких функціонують кабінети «Довіра» або кабінети інфекційних захворювань;
  3. Інфекційними лікарнями;
  4. Багатопрофільними лікарнями;
  5. Клінікою Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (за згодою);
  6. Протитуберкульозними диспансерами, туберкульозними лікарнями, територіальними медичними об’єднаннями, які надають спеціалізовану медичну допомогу хворим на поєднану патологію ВІЛ/ТБ.

Проходження огляду

Медичні огляди, лабораторні та інструментальні обстеження, консультування пацієнтів здійснюються відповідно до Клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 липня 2010 року № 551. Періодичність та обсяги медичних оглядів залежать від стадії ВІЛ-інфекції та від темпів прогресування захворювання:

1) планові медичні огляди та обов’язкові лабораторні обстеження проводяться не рідше одного разу на 6 місяців; у випадках наявності ознак прогресування ВІЛ-інфекції - не рідше одного разу на 3 місяці та залежно від клінічної ситуації;

2) додаткові лабораторні обстеження, інструментальні обстеження та консультації інших відповідних спеціалістів проводяться за наявності медичних показань.

Отримання медичної допомоги у випадку, якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання

Відповідно до п. 5. Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 030-5/о «Контрольна карта диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою», затвердженої Наказом МОЗ України від 21.03.2012 № 182 у пункті 5 розділу «Інформація про пацієнта» вказується місце фактичного проживання ВІЛ-інфікованої особи. Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання, вказується місце її реєстрації або вказується: «без постійного місця проживання».

Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання або місця реєстрації, то вказуються найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, у якому пацієнт має перебувати під диспансерним наглядом. Тобто,

ВІЛ-позитивні громадяни України мають право отримувати медичні послуги в центрах СНІДУ або на «кабінетах Довіри» за місцем фактичного проживання, без реєстрації місця проживання.

Відповідно до п. 3.6. Порядку організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585, видача антиретровірусних препаратів пацієнту здійснюється відповідно до вимог клінічних протоколів антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції з розрахунку на 1 місяць лікування, а при високій прихильності до лікування – з розрахунку на 3 місяці лікування.

Для забезпечення процесу безперервного АРТ при зміні місця медичного нагляду лікарські засоби видаються пацієнту з розрахунку на 3 місяці лікування.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_організації_медичної_допомоги_хворим_на_ВІЛ/СНІД&oldid=45764