Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Перепоховання останків померлих

Згідно статті 21 Закону України “Про поховання та похоронну справу " Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.
Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) та Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років".
Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.
Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.

Де можливо отримати послугу

  • Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;
  • Центр надання адміністративної послуги обласної, районної і відповідної міської державної адміністрації (на основі їх узгоджених рішень).

Документи, які подаються

  • Заява користувача з обґрунтуванням причин перепоховання;
  • Лікарське свідоцтво про смерть;
  • Висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;
  • Дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі

Додаткова інформація

Рекомендації

За результатами розгляду поданих документів виноситься рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, видається користувачу обґрунтована письмова відмова.
Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначають термін його проведення.
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.
Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 Кримінально-процесуального кодексу України.
Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою.
Про виймання останків із могили робиться запис у Книзі реєстрації, а при похованні в іншому місці робиться новий запис до Книги реєстрації.

Строк надання адміністративної послуги

Згідно Закону України “Про адміністративні послуги” граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом, у разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Платність надання адміністративної послуги

Адміністративні послуги надаються безкоштовно.

Результат надання адміністративної послуги

Видача рішення виконавчого комітету про перепоховання останків померлого на інше кладовище

Можливі способи отримання результату (відповіді)

Особисто або уповноважений представник заявника у разі наявності належним чином оформленої довіреності на отримання документів та документа, що посвідчує особу, або поштою.

Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги

Підстави для відмови у наданні адміністративної послуги:

  1. Неповний перелік документів або невідповідність поданих документів встановленим вимогам;
  2. Відсутність обґрунтованих причин для перепоховання останків померлого.

Переміщення тіл померлих через державний кордон

Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення органові доходів і зборів особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:

  • ­згідно із ч. 8 ст. 365 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми;
  • свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;
  • довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного органу доходів і зборів - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.

Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.
Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я України в присутності посадової особи органу доходів і зборів та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України “Про поховання та похоронну справу " у разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.