Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Поняття тимчасово окупованої території

Правовий статус тимчасово окупованої території України визначено в Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Так, відповідно до ст. 1 цього Закону тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Для цілей наведеного Закону тимчасово окупованою територією визначається:

  1. сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
  2. внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
  3. повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини (ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Крім того, Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Спадкування. Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території.

Ст. 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до норм ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Згідно ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території

Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. На тимчасово окупованій території поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.
За правилом ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Крім того, наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" до закінчення антитерористичної операції на сході України тимчасово призупинено:

  1. проведення державної реєстрації актів цивільного стану (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть);
  2. доступ нотаріусів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Спадкового реєстру.

Цим же Наказом встановлено, що нотаріальні дії та державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване на території окупованих територій, здійснюють, відповідно, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав і приватні та державні нотаріуси неокупованих районів Луганської та Донецької областей відповідно до законодавства.

Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

Ст. 111 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що:

  1. У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
  2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
  3. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210.
В силу норм ст. 66 Закону "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини).

Особливості прийняття і оформлення спадщини в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження

Ст. 91 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" з метою забезпечення реалізації права на спадкування в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначає, що:

  1. У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
  2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
  3. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210.
В силу норм ст. 66 Закону "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини).

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України

Для того, щоб звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, необхідно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця.
Нерідко спадкоємцям у зв’язку з різними життєвими ситуаціями потрібно ініціювати судовий процес для отримання рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця. При цьому, рішення суду за результатами розгляду справи не замінює собою свідоцтва про смерть, а є лише підставою для його отримання.
У зв’язку з цим Законом України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII Цивільний процесуальний кодекс України було доповнено ст. 2571 такого змісту:
"Стаття 2571. Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України

  1. Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
  2. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
  3. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
  4. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
  5. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи".

Крім того, тепер відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Практика Європейського суду з прав людини в даному випадку ґрунтується на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), та наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням (це зокрема висновки у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»).




Встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території