Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття тимчасово окупованої території

Тимчасово окупована територія України (Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"):

  1. сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
  2. внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
  3. надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2, і повітряний простір над цими територіями (стаття 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"):

  1. сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей;
  2. внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини;
  3. надра під територіями та повітряний простір над цими територіями.
Увага! Визначений Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" порядок регулювання правочинів (оформлення спадщини) та реалізації прав суб’єктів поширюється з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях (частина 8 статті 2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях").

Спадкування на тимчасово окупованій території України

Стаття 1216 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до норм стаття 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 Цивільного кодексу України.

Див. додатково консультацію "Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини".

Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть українського зразка) (наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні").

Див. додатково консультацію "Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях"

Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

Стаття 111 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що:
У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на відповідній території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі відповідно до реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210.

Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини) стаття 66 Закону України "Про нотаріат".

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України

Для того, щоб звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, необхідно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця.
Нерідко спадкоємцям у зв’язку з різними життєвими ситуаціями потрібно ініціювати судовий процес для отримання рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця (Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях). При цьому, рішення суду за результатами розгляду справи не замінює собою свідоцтва про смерть, а є лише підставою для його отримання. Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію судового рішення про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України..
У зв’язку з цим, Законом України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII Цивільний процесуальний кодекс України було доповнено ст. 317 такого змісту:
"Стаття 317. Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України

  1. Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
  2. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
  3. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
  4. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
  5. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи".

Крім того, тепер відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Практика Європейського суду з прав людини в даному випадку ґрунтується на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), та наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням (це зокрема висновки у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»).