Особливості обчислення стажу роботи, служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 31: Рядок 31:
== Узагальнення судової практики ==
== Узагальнення судової практики ==


<div align="justify">
<div align="center">
<center>
 
Верховний Суд України<br />
Верховний Суд України<br />
Іменем України<br />
Іменем України<br />
Постанова<br />
Постанова<br />
20 вересня 2016 року        м.Київ           №1601/12900/12 </cеnter> <br />
20 вересня 2016 року        м.Київ           №1601/12900/12 </div> <br />
 
<div align="justify">
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:<br />
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:<br />
головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,<br />
головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,<br />

Версія за 07:27, 16 червня 2017

Нормативна база

Загальні положення призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( 796-12 ) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Згідно зі статтею 55 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: – які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів- 10 років – які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів- 8 років – які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 12 років 6 місяців і більше, жінки – 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею

Особливості застосування положень спеціального характеру при обчислення стажу роботи,служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII№ 796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  № 1058-IV слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, їй призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно із статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
Порівнюючи положення частини 2 статті 56, статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  № 1058-IV  , можна прийти до висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.
Крім цього, на основі аналізу пенсійного законодавства починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII  без врахування положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  № 1058-IV] є неможливим; і навпаки застосування окремих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  № 1058-IV не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII . При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №  796-ХІІ.
Таким чином, потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право на одержання пенсії на умовах, визначених Законом № 796-ХІІ, яким чином фінансується пенсія (Державний бюджет, бюджет Пенсійного фонду тощо) юридичного значення не має.
Крім того, постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07 липня 2015 року по справі № 21-727а/15 встановлено право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, але не вище 75 % заробітку. У зв’язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

Узагальнення судової практики

Верховний Суд України
Іменем України
Постанова

20 вересня 2016 року        м.Київ           №1601/12900/12


Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: ГРИЦІВА М.І., КОРОТКИХ О.А., КРИВЕНДИ О.В., МАРИНЧЕНКА В.Л., ТЕРЛЕЦЬКОГО О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 7 до управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,

У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просив визнати неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті йому щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог ч.2 ст.56 закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 №796-ХІІ та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити починаючи з 23.04.2012 щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 №1058-ІV.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Особа 7 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-й категорії, що підтверджується посвідченням серії №1 від 23.12.92.
З 14.01.2007 перебуває на обліку в управлінні ПФУ як отримувач пенсії за віком (список №2 — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС), призначеної відповідно до закону №1058-ІV. Пенсія призначена зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ч.1 ст.55 закону №796-ХІІ.
У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати за понаднормативний стаж роботи відповідно до ч.2 ст.56 закону №796-ХІІ із урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.
Управління ПФУ відмовило в задоволенні заяви з посиланням на те, що згідно із чинним законодавством виплата пенсії постраждалим від аварії на ЧАЕС 2-ї категорії проводиться відповідно до норм закону №1058-ІV і пенсія за віком Особи 7 розрахована за стст.27, 28 цього закону.
Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області постановою від 4.12.2012 позов задовольнив: визнав неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті Особі 7 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; зобов’язав управління ПФУ нарахувати та виплатити Особі 7, починаючи з 23.04.2012 щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж роботи згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2013 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове — про відмову в задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 23.02.2016 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 залишив без змін.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Особа 7 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права. На обгрунтування заяви Особа 7 додав копії рішень ВАС від 17.09.2014 та 21.10.2015 (№№К/800/1627/14, К/800/33608/15 відповідно), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.55, п.2 ст.56 закону 796-ХІІ та стст.27, 28 закону №1058-ІV.
Просить ухвалу ВАС від 23.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 скасувати, а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 залишити в силі. Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява Особи 7 підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про те, що, оскільки Особа 7 отримує пенсію за віком відповідно до закону №1058-IV, її перерахунок може проводитися за правилами цього закону, а положення п.2 ст.56 закону №796-ХІІ у цьому випадку застосуванню не підлягають. Водночас в ухвалах, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (чоловіки — 20 ро- ків, жінки — 15 років) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував зазначені норми права. Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч.2 ст.27 закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим законом, може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання сили цим законом, — відповідно до цього закону. Тобто цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, визначені загальним законом №1058-IV або спеціальним законом №796-ХІІ.
Як установили суди, Особа 7 обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним законом №796-XII. Відповідно до п.2 ст.56 закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж, але не вище від 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище за 85% заробітку.
У зв’язку із цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п.2 ст.56 закону №796-ХІІ.
Аналіз згаданого положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, установленим в абз.1 цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж. Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років — для жінок і 20 — для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2008 (справа №21-1748во07) та 7.07.2015 (справа №21-727а15).
Відповідно до вимог ст.243 Кодексу адміністративного судочинства за наявності підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.237 цього кодексу, суд має право в разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасоване судом апеляційної та/або касаційної інстанції.
Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права щодо спірних відносин, а рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій наведеним вище висновкам не відповідають, то ухвала ВАС від 23.02.2016 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 підлягають скасуванню, а постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 — залишенню в силі.