Оскарження постанови за порушення правил карантину

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:08, 23 червня 2020, створена Serhii.liashchenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]. * [https://zakon.rada.gov...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Визначення та поняття адміністративної відповідальності за порушення карантину

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 встановлено карантин на усій території України з 12 березня по 31 липня 2020 року.

Коронавіруси становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID-19.


COVID-19 – інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворювання нічого не було відомо.
Отже за порушення карантину настає адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених «Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.

Звільнення від адміністративної відповідальності

Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.

Порядок оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності

Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів відповідний орган направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи в суді повинно бути з’ясувано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Види найбільш розпосвюджених помилок при складанні адміністративного протоколу:

  • неконкретизована суть адміністративного правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 44-3 КУпАП, згідно якої складено протокол.
Статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому ознакою такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.

  • Відсутність або недостатність доказів, які підтверджують вчинення особою правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, та інші докази, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, позбавляють права притягнути особу до адміністративної відповідальності.

Звертаємо увагу, що суд позбавлений права самостійно збирати докази у справі про адміністративне правопорушення. А отже згідно ст. 62 Конституції України відсутність та неповнота доказів можуть трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі, у яких звертати увагу на вищезазначені недоліки.