Адміністративна відповідальність за порушення карантину

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Iryna.burcheniuk.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальні відомості

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 встановлено карантин на усій території України з 12 березня по 24 квітня 2020 року.

Коронавіруси становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID-19.

COVID-19 – інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворювання нічого не було відомо.

Адміністративне правопорушення (проступок)

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти в межах, порядку і спосіб визначений законами України.

Згідно з вимогами пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України діяння, яке є адміністративним правопорушенням, визначено законом.

Вказана норма закріплена також і у статті 9 Кодексу Законів про адміністративне правопорушення, відповідно до якої «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Це означає, що особу можна притягти до відповідальності за дію чи бездіяльність лише в тому випадку, якщо відповідальність за такі дії передбачена відповідним законом, а не відповідною статтею КУпАП, не якимись правилами, нормами, порядками, інструкціями, рішеннями органів місцевого самоврядування.

Як передбачено статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до відповідальності громадяни можуть бути притягнуті за:

  1. Порушення правил щодо карантину людей.
  2. Порушення санітарно-гігієнічних правил.
  3. Порушення санітарно-протиепідемічних правил.
  4. Порушення санітарно-протиепідемічних норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб".
  5. Порушення санітарно-протиепідемічних норм, передбачених іншими актами законодавства.
  6. Порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Також санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу: від 1 700 грн до 3 400 грн для громадян та від 3 400 грн до 170 000 грн. до посадових осіб.

Окрім цього, Постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» зі змінами та доповненнями, було скоректовано перелік вимог та заборон, порушення яких призводить до притягнення до відповідальності за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, з 6-го квітня 2020 р. забороняється :

  • перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
  • переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини;
  • перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини;
  • відвідування закладів освіти її набувачами;
  • відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
  • відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
  • та інше.

Змінами також визначено коло осіб, що підлягають самоізоляції, а саме осіб, які досягли 60-ти річного віку, заборонивши таким особам покидати місця самоізоляції та уникати контактів з іншими особами крім тих, з якими спільно проживають.

Також кваліфікуючою ознакою ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення є заборона перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.

Відповідальність неповнолітніх

Відповідно до статті 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність наступає з 16-ти років. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

  • зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
  • попередження;
  • догана або сувора догана;
  • передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тобто, штраф, передбачений санкцією статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неповнолітнім не загрожує.

Звільнення від адміністративної відповідальності

Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності.

Протокол про адміністративне правопорушення

Протокол про адміністративне правопорушення – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення.

До осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за порушення карантину відносяться уповноважені посадові особи:

  • органів внутрішніх справ (Національної поліції);
  • органів охорони здоров’я;
  • органів державної санітарно-епідеміологічної служби;
  • посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.

Особа, яка складає протокол, зобов’язана відповідно до ст. 1 ст. 256 Кодексом України про адміністративні правопорушення внести наступні відомості:

  • дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
  • місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
  • нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
  • прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
  • інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

При складанні протоколу за порушення карантину, обов'язково вказується суть порушення (об‘єкт, суб‘єкт, об‘єктивна та суб‘єктивна сторона), тобто хто вчинив, які саме особа вчинила дії, їх кваліфікуючі ознаки, наявність умислу.

Обов’язок внести ці відомості посадовою особою корелюється із правом особи знати в чому її звинувачують як складовою частиною конституційного права особи, яка притягується до відповідальності на захист та юридичну допомогу.

Якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, Ви вправі вимагати від особи, яка складає цей протокол відповіді на наступні запитання:

  1. У чому полягає правопорушення ?
  2. Яке саме з порушень, передбачених ч.1 ст. 44-3 КУпАП Ви вчинили?
  3. Яким нормативно-правовим актом передбачено Ваш обов’язок чинити такі дії та відповідальність за невиконання цього обов’язку?

Отже, якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, рекомендується:

  1. Задати поліцейському три питання, що зазначено вище та по можливості зняти це на відео.
  2. В жодному разі не відмовлятися від підписання протоколу.
  3. У разі незгоди з складанням протоколу про адміністративне правопорушення, перед його підписанням у протоколі можна написати: «з порушенням не згідний, письмові пояснення будуть надані до суду».
  4. Забрати копію протоколу.

Після цього упродовж 7 днів слід звернутися до адвоката або самому написати письмові пояснення до суду щодо незгоди складеного відносно Вас протоколу про адміністративне порушення за порушення правил щодо карантину.