Негласні слідчі (розшукові) дії

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 20:33, 13 липня 2021, створена Svitlana.kyrylenko (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Поняття

Слідчі (розшукові) дії – є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (частина перша ст.223 КПК України).

Негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК (частина перша ст.246 КПК України).

Види негласних слідчих (розшукових) дій

Відповідно до Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні у приватне спілкування є такі види негласних слідчих (розшукових) дій:

Негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.

Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК України) полягає в забороні установам зв'язку та фінансовим установам вручення кореспонденції адресату без відповідної вказівки слідчого, прокурора.

Огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК України) полягає в негласному відкритті й огляді затриманої кореспонденції, на яку накладено арешт, її виїмці або знятті копії чи отриманні зразків, нанесенні на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнанні їх технічними засобами контролю, заміні речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поділяється на:

- контроль за телефонними розмовами, що полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв'язок, модемний зв'язок тощо), які передаються телефонним каналом зв'язку, що контролюється;

- зняття інформації з каналів зв'язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв'язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача (ст. 264 КПК України) полягає в одержані інформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститься в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютер), автоматичних системах, комп'ютерній мережі.

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України) полягає в таємному проникненні слідчого чи уповноваженої особи без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів кримінального правопорушення, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження.

Спостереження за особою в публічно доступних місцях (ст. 269 КПК України) полягає у візуальному спостереженні за особою слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному, публічно доступному місці тощо або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.

Аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України) полягає у застосуванні технічного обладнання у публічно доступному місці з метою фіксації відомостей (розмов, поведінки осіб, інших подій), які мають значення для кримінального провадження, без відома присутніх у ньому осіб.

Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України), полягає в діях слідчого чи уповноваженої особи, які дозволяють без відома власника чи володільця отримати зразки матеріалів, сировини, виробів тощо, у тому числі в публічно недоступних місцях.

Спостереження за річчю або місцем у публічно доступних місцях (ст. 269 КПК України) полягає у візуальному спостереженні за певною річчю або певним місцем слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її переміщення, контактів з нею певних осіб, подій у певному місці для перевірки відомостей під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.

Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Фактичні підстави Юридичні підстави
  • встановлена слідчим (прокурором) неможливість отримання органом досудового розслідування відомостей про злочин та особу, що його вчинила, в інший спосіб;
  • потреба органу досудового розслідування діяти в інтересах здійснюваного кримінального провадження негласно.
наявність прийнятого уповноваженою особою і у встановленому на те порядку процесуального рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій . Таке рішення має бути оформленим у вигляді постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді (частина третя ст.110, ст.251 КПК, частини третя і четверта ст.248 КПК України).

Окрема вимога закону пов’язана із обранням виду конкретних негласних слідчих (розшукових) дій та визначенням тяжкості злочину, для досудового розслідування якого здійснюється кримінальне провадження (частина друга ст.246 КПК України).

Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді

Фактичні підстави Юридичні підстави
  • встановлена слідчим (прокурором) неможливість отримання органом досудового розслідування відомостей про злочин та особу, що його вчинила, в інший спосіб;
  • потреба діяти невідкладно для врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину в інтересах здійснюваного кримінального провадження негласно.
наявність постанови слідчого, узгодженої з прокурором, чи постанови прокурора з дорученням провести негласні слідчі (розшуковв) дії слідчому або уповноваженому оперативному підрозділу.

Додаткові вимоги:

  • невідкладне після початку негласних слідчих (розшукових) дій звернення прокурора з відповідним клопотанням до слідчого судді;
  • негайне припинення негласних слідчих (розшукових) дій в разі відмови слідчого судді в наданні дозволу і безспірне знищення отриманої інформації;
  • неможливість повторного звернення з клопотанням до слідчого судді.

Суб’єкти прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій і їх повноваження

1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, та керівник органу досудового розслідування в разі здійснення ним розслідування особисто:

  • винесення постанови, підготовка й погодження з прокурором клопотання до слідчого судді;
  • погодження з прокурором постанови про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в невідкладних випадках

2. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням:

  • винесення постанови, підготовка клопотання до слідчого судді;
  • виключне право на прийняття рішення про контроль за вчиненням злочину.

3. Слідчий суддя.

Суб'єкти проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Суб'єктами організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій слід вважати службових осіб уповноважених законом органів, що приймають рішення щодо їх здійснення, організовують та виконують необхідні дії, спрямовані на отримання відомостей, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні.
Відповідно суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є: слідчий суддя (за винятком передбачених законом випадків, слідчий, що веде досудове розслідування, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, керівник органу досудового розслідування, оперативний підрозділ, що виконує доручення слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення їх організації та здійснення може використовуватись допомога та сприяння осіб, що добровільно співпрацюють із правоохоронними органами на засадах конфіденційного співробітництва. Особи, що співпрацюють з органами досудового розслідування на конфіденційній основі, також можуть допомагати у створенні умов для безпосереднього проведення негласних слідчих (розшукових) дій або ж брати особисту участь в їх здійсненні.

Строк проведення негласних слідчих (розшукових) дій

У рішенні про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зазначається строк її проведення.

Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій не може перевищувати два місяці, а в разі продовження загальний строк дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування,негласних слідчих (розшукових) дій , що проводиться для розшуку особи, яка переховується від ОДР, може тривати до встановлення місце знаходження особи.

Заборона проведення або припинення прокурором негласних слідчих (розшукових) дій скасовує наданий дозвіл слідчого судді.

Фактично початкового визначення загального строку для негласних слідчих (розшукових) дій , які не потребують дозволу слідчого судді, законом не встановлено, але продовження строку здійснюється згідно з вимогами частина п'ята ст.246 КПК України, а максимальний не може перевищувати строку розслідування.

Підстав для поновлення пропущеного строку дії ухвали слідчого судді законодавець не передбачає і поважних причин для цього не встановлює.

Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Здійснює розгляд голова чи за його визначенням суддя Апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції ОДР. В розгляді клопотання повинна брати участь особа, яка його подала. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання.

За результатами розгляду слідчий суддя постановляє Ухвалу про надання (або відмову у наданні) дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і вказує строк її дії. Постановлення Ухвали про відмову в наданні дозволу не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням і в тому ж порядку до Апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції ОДР, а не до іншого.

Продовжує строк слідчий суддя в загальному порядку розгляду клопотання.

Постанова про проведення негласних слідчих (розшукових) дій

До постанови висуваються загальні вимоги, встановлені ст.110 КПК України, за виключенням вказівки в резолютивній частині на можливість та порядок оскарження.

Як документ, що відображає процесуальне рішення слідчого, прокурора, постанова має бути винесена незалежно від того, чи проводиться негласні слідчі (розшукові) дії з дозволу слідчого судді або ж за погодженням з прокурором чи з керівником ОДР. Таке рішення відображається в постанові, а не в клопотанні до слідчого судді чи в дорученні оперативному підрозділу.

Постанова повинна містити відомості про особу, яка буде проводити негласні слідчі (розшукові) дії .

Фіксація ходу й результатів негласних слідчих (розшукових) дій

До фіксації негласних слідчих (розшукових) дій висуваються загальні вимоги.
Форми фіксування:

  • складання протоколу негласних слідчих (розшукових) дій , до якого в разі необхідності долучаються додатки;
  • фіксація за допомогою технічних засобів відомостей на носієві інформації.

Доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Доручення може бути надано лише письмово:

  • прокурором слідчому (п.4 частини другої ст.36 КПК України), який здійснює досудове розслідування або відповідним оперативним підрозділам (п.5 частини другої ст.36 КПК);
  • слідчим, лише за його кримінальним провадженням – уповноваженим оперативним підрозділам, відповідним оперативним підрозділам (п.3 частини другої ст.40 КПК)

Забезпечення прав особи

Обов'язковим є складання прокурором або за його дорученням слідчим письмового повідомлення особи, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій , а також підозрюваного і його захисника протягом 12 місяців з дня припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ст. 253 КПК України).

Постановою прокурора має бути оформленим рішення про знищення речей та документів, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування (частина перша ст.255 КПК України), а також отримані без відповідного дозволу слідчого судді (частина третя ст. 250 КПК України).

Прокурор зобов’язаний письмово повідомити власника речей або документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій , якщо цей власник може бути зацікавлений у їх поверненні (частина третя ст. 255 КПК України).

Зазначені документи повинні бути долучені до матеріалів кримінального провадження.

Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії

  • Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
  • Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.