Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]15 травня 2003 року  N 742-IV
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]15 травня 2003 року  N 742-IV
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]5 липня 2012 року № 5067-VI
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]5 липня 2012 року № 5067-VI
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр Закон України "Про місцеве саморядування"] від 11.10.2018, № 2515-VIII
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.04.2017  № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.04.2017  № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11.04.2016 № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11.04.2016 № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Постава Кабінетів Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198  "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Постава Кабінетів Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198  "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]



Версія за 10:49, 6 листопада 2018

Нормативно-правова база

Загальні положення

Відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Таким чином, особисте селянське господарство не є підприємницькою діяльністю (тобто існує без мети отримання прибутку), однак існує можливість продажу надлишків продукції на ринках або іншим фізичним, юридичним особам.

Створення особистого селянського господарства, його учасники

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства чинним законодавством України не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. У даному випадку необхідно лише стати на облік в органах місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того брати участь в особистому селянському господарстві мають право лише особи, яка перебувають в сімейних ( батько, мати, дитина) чи родинних (тітка, брати, сестри тощо).

Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною. Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Облік особистих селянських господарств

Відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство", такі господарства хоч і не потребують реєстрації та створення юридичної особи, проте підлягають обліку.
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Порядок обліку господарств визначено та затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 572 від 14.04.2017 року "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами".

Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні та міські ради за такими формами первинної облікової документації: формою № 1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” (далі – форма № 1) та формою № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень” (далі – форма № 3), які затверджуються Державною службою статистики України.

Форму № 1 використовують для обліку особистих селянських господарств сільські, селищні, міські ради, на території яких розташовані сільські населені пункти, форму № 3 – міські, а також селищні ради в частині міських поселень.

Форму № 1 заповнюють на підставі суцільних обходів домогосподарств і опитування населення в період з 01 по 18 січня кожного року, наявних документів, зокрема паспортів, свідоцтв, земельно-кадастрової документації, правовстановлюючих документів, письмових заяв і усних повідомлень громадян.

Форму № 3 заповнюють на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність та користування для ведення особистого селянського господарства, земельно-кадастрової документації, письмових заяв і усних повідомлень громадян.

У разі ведення громадянином особистого селянського господарства для його обліку у формах № 1 і № 3 зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, якій була надана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить цій особі або перебуває в її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які разом з нею ведуть особисте селянське господарство, а також назва і дата документа, який засвідчує право власності або право користування цією земельною ділянкою. У випадках, передбачених статтею 11 Закону України “Про особисте селянське господарство”, проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства. Крім того, у формі № 3 зазначається адреса реєстрації місця проживання особи, якій надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Протягом року сільські, селищні, міські ради систематично здійснюють відповідні записи про зміни, що відбуваються у веденні особистого селянського господарства: зміни членства в особистому селянському господарстві, зміни в складі та розмірах площ земельної ділянки/ земельних ділянок, їхньої оренди тощо із зазначенням дати і причин змін та за потреби з посиланням на документи, що засвідчують ці зміни.

Земельні ділянки особистих селянських господарств

Для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства. Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя).

У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектарів, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Порядок отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства детально розкрито у статті Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності.

Надання довідок про членство в особистому селянському господарстві

Стаття 8 Закону України “Про особисте селянське господарство” встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” №803-ХІІ від 1 березня 1991 р. належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Тому громадянин, якщо звільняється з роботи або втратив роботу, для постановки на облік до Центру зайнятості і набуття статусу безробітного, зобов’язаний надати довідку органів місцевого самоврядування, про те, що він не є членом особистого селянського господарства, або вийшов з цього членства.

Тобто, якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання заяви про її виключення з членів ОСГ до відповідної ради. Відповідно до пункту 1.3 Порядку обліку особистих селянських господарств у рядку “Відмітка про припинення ведення особистого селянського господарства” проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 Закону України “Про особисте селянське господарство”. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норма чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства.

Також колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства.