Купівля нерухомості нерезидентом: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]  
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]  
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  

Версія за 11:41, 5 січня 2021

Нормативна база

  1. Земельний кодекс України
  2. Цивільний кодекс України

Загальні положення

Нерезиденти - це:

  • фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
  • юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
  • розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Нерухоме майно ( нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом

Всі права на придбання нерухомості у нерезидентів такі самі як і в громадян України. Існують певні обмеження, окремо зазначені в законодавстві, а саме:

  1. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (частина 5 статті 22 Земельного кодексу України).
  2. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності ( частина 2 статті 81 Земельного кодексу України).
  3. Особливий порядок набуття нерезидентами права власності на об’єкти, що відносяться до державного або комунального майна;
  4. Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
  • у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
  • за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Особливості продажу нерезидентам земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.

Порядок придбання нерухомості нерезидентом

Іноземець може придбати нерухомість шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, порядок його укладання визначені Цивільним кодексом України. Так, згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Розрахуватися готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, можна у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Для купівлі нерухомого майна фізичною особою-нерезидентом вимагається наявність облікової картки платника податків (ідентифікаційного коду). Для цього потрібно подати в відповідний орган Державної фіскальної служби України переклад паспорта особи, завірений нотаріально і заяву. Присвоєння ідентифікаційного коду відбувається протягом десяти днів. Отримавши його, можливо відкрити банківський рахунок і купити потрібну нерухомість.