Кримінальна та адміністративна відповідальність особи за незаконну порубку дерев (лісу)

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

  1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III.
  2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.
  3. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ.
  4. Постанова КМУ “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу” № 665 від 23 липня 2008 року.
  5. Правила рубок головного користування, затверджений наказом державного комітету лісового господарства України № 364 від 23.12.2009 року.
  6. Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою КМУ № 724 від 12 травня 2007 року.
  7. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” № 7 від 10 грудня 2004 року.

Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу регламентується ст. 246 Кримінального кодексу України, а саме - незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб — карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Даний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Суб'єкт злочину

Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Об'єкт злочину

Об'єктом цього злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища. При цьому предметом злочину є дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

Слід звернути увагу, що предметом кримінального правопорушення за ст. 246 Кримінального кодексу України є сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска. Не визнаються предметом трава, очерет, пеньки, хмиз - мертві стовбури дерев або їх частин, які лежать на поверхні ґрунту.

Об'єктивна сторона злочину

З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників.

При цьому, відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” № 7 від 10 грудня 2004 року, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена:

  1. без відповідного дозволу;
  2. за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства;
  3. до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків;
  4. не на призначених ділянках чи понад установлену кількість;
  5. не тих порід дерев, які визначені в дозволі;
  6. порід, вирубку яких заборонено.

Також слід зазначити, що кваліфікація дій за ст. 246 залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за ст. 246 - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України, шкода визнається істотною, коли:

  1. були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості;
  2. погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу;
  3. виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості;
  4. знизилась якість атмосферного повітря;
  5. змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо.

Також, для обчислення розміру заподіяної шкоди використовується Постанова КМУ “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу” № 665 від 23 липня 2008 року.

Порядок притягнення до кримінальної відповідальності

Загальний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:

  1. Повідомлення про підозру.
  2. Досудове розслідування.
  3. Закінчення досудового розслідування.
  4. Судовий розгляд.

Строк притягнення до кримінальної відповідальності

Відповідно до ст. 49 КК України за вчинення незаконної порубки лісу особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 5 років (закінчення строку давності для злочину середньої тяжкості).

Адміністративна відповідальність за незаконну порубку і пошкодження дерев і чагарників

Адміністративна відповідальність регламентується ст. 65 КУпАП, а саме: незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб'єкт адміністративного правопорушення

Особи, які досягли 16 років та посадові особи.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення

Суб'єктивна сторона характеризується умислом щодо незаконної порубки дерев і чагарників; як умислом, так і необережністю — щодо інших дій, передбачених ст. 65 КУпАП.

Об'єкт адміністративного правопорушення

Об'єктом є суспільні відносини, що виникають у сфері раціонального використання лісу, його відтворення та охорони. Предметом цього адміністративного правопорушення є дерева, чагарники, різноманітні лісові культури та інша рослинність лісу.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст. 65 КУпАП загалом співпадає з об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 246 КК України, за винятком розміру шкоди, що спричиняється діями винної особи (тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності достатньо самого факту вчинення порушення, при цьому розмір завданої шкоди значення не має).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності

Протоколи за правопорушення передбачені статтею 65 КУпАП мають право складати уповноважені посадові особи органів, які здійснюють розгляд цього правопорушення.

Зокрема, відповідно до статті 241 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення за статтею 65 КУпАП розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (станом на 2017 рік таким органом є Державне агенство лісових ресурсів України).

Також, від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Крім того, протоколи за правопорушення, передбачене статтею 65 КУпАП мають право складати:

1) громадський лісовий інспектор;

2) громадський інспектор з охорони довкілля.

Строк притягнення до адміністративної відповідальності

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за ст. 65 КУпАП може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.