Кримінальна та адміністративна відповідальність особи за незаконну порубку дерев (лісу)

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Відповідальність за порушення лісового законодавства

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу регламентується ст. 246 Кримінального кодексу України, а саме незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, - карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При цьому, істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, - карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Вищевказані дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, - караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Якщо діями, зазначеними вище, було спричинено тяжкі наслідки, такий злочин він карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб'єкт кримінального правопорушення

Суб'єкт кримінального правопорушення загальний. Суб'єктами кримінальних правопорушень проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умислом.

Об'єкт кримінального правопорушення

Об'єктом цього кримінального правопорушення є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища.

При цьому предметом кримінального правопорушення є дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

Слід звернути увагу, що предметом кримінального правопорушення за ст. 246 Кримінального кодексу України є сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска. Не визнаються предметом трава, очерет, пеньки, хмиз - мертві стовбури дерев або їх частин, які лежать на поверхні ґрунту.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення

З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення виражається у незаконній порубці дерев і чагарників.

При цьому, відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” від 10 грудня 2004 року № 17, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена:

  1. без відповідного дозволу;
  2. за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства;
  3. до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків;
  4. не на призначених ділянках чи понад установлену кількість;
  5. не тих порід дерев, які визначені в дозволі;
  6. порід, вирубку яких заборонено.

Також слід зазначити, що кваліфікація дій за ст. 246 Кримінального кодексу України залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за ст. 246 Кримінального кодексу України - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 Кримінального кодексу України, шкода визнається істотною, коли:

  1. були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості;
  2. погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу;
  3. виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості;
  4. знизилась якість атмосферного повітря;
  5. змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо.

Також, для обчислення розміру заподіяної шкоди використовується Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу” .

Порядок притягнення до кримінальної відповідальності

Загальний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:

  1. Повідомлення про підозру.
  2. Досудове розслідування.
  3. Закінчення досудового розслідування.
  4. Судовий розгляд.

Строк притягнення до кримінальної відповідальності

Відповідно до ст. 49 Кримінального кодексу України за вчинення незаконної порубки лісу особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 5 років (закінчення строку давності для злочину середньої тяжкості).

Адміністративна відповідальність за незаконну порубку і пошкодження дерев і чагарників

Адміністративна відповідальність регламентується ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищезазначених порушень, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Суб'єкт адміністративного правопорушення

Особи, які досягли 16 років та посадові особи.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення

Суб'єктивна сторона характеризується умислом щодо незаконної порубки дерев і чагарників; як умислом, так і необережністю — щодо інших дій, передбачених ст. 65 Кодексу України про адміністртивні правопорушення.

Об'єкт адміністративного правопорушення

Об'єктом є суспільні відносини, що виникають у сфері раціонального використання лісу, його відтворення та охорони. Предметом цього адміністративного правопорушення є дерева, чагарники, різноманітні лісові культури та інша рослинність лісу.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення загалом співпадає з об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 246 Кримінального кодексу України, за винятком розміру шкоди, що спричиняється діями винної особи (тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності достатньо самого факту вчинення порушення, при цьому розмір завданої шкоди значення не має).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності

Протоколи за правопорушення передбачені статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені посадові особи органів, які здійснюють розгляд цього правопорушення.

Справи про адміністративне правопорушення за статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (станом на 2017 рік таким органом є Державне агенство лісових ресурсів України).

Також, від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Крім того, протоколи за правопорушення, передбачене статтею 65 Кодекс України про адміністративні правопорушення мають право складати:

1) громадський лісовий інспектор;

2) громадський інспектор з охорони довкілля.

Строк притягнення до адміністративної відповідальності

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.