Відмінності між версіями «Кримінальна відповідальність за неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(доповнено)
Рядок 4: Рядок 4:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.


== '''Актуальність питання''' ==
== '''Актуальність питання''' ==
Рядок 10: Рядок 11:


Важливим показником є наявність в Україні великої кількості дитячих будинків, притулків і шкіл-інтернатів.  Діти-сироти і діти, що залишилися без турботи батьків, перебувають у цілковитій залежності від представників адміністрації або педагогічного персоналу, внаслідок чого невиконання чи неналежне виконання ними обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей може призвести як до завдання психологічних страждань, фізичних ушкоджень, так і до смерті дитини.  
Важливим показником є наявність в Україні великої кількості дитячих будинків, притулків і шкіл-інтернатів.  Діти-сироти і діти, що залишилися без турботи батьків, перебувають у цілковитій залежності від представників адміністрації або педагогічного персоналу, внаслідок чого невиконання чи неналежне виконання ними обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей може призвести як до завдання психологічних страждань, фізичних ушкоджень, так і до смерті дитини.  
У зв’язку із цим, важливим є подолання зазначених негативних явищ, що зумовлює актуалізацію кримінально-правових заходів протидії невиконанню чи неналежному виконанню обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Криміналізація діянь, передбачених ст. 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], обумовлює суспільна небезпечність злочинів проти дітей, яка насамперед полягає у тому, що злочинні дії спрямовано щодо дитини, яка в силу свого віку не може протидіяти злочинцю.  
У зв’язку із цим, важливим є подолання зазначених негативних явищ, що зумовлює актуалізацію кримінально-правових заходів протидії невиконанню чи неналежному виконанню обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Криміналізація діянь, передбачених ст. 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], обумовлює суспільну небезпечність злочинів проти дітей, яка насамперед полягає у тому, що злочинні дії спрямовано щодо дитини, яка в силу свого віку не може протидіяти злочинцю.  


== '''Кримінальна відповідальність''' ==
== '''Кримінальна відповідальність''' ==
1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -


Стаття 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей.
карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -
 
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки,


-
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.


Правильне встановлення об’єкта злочину є важливим теоретичним та практичним питанням з огляду на те, що від чіткого визначення об’єкта залежить точне встановлення ознак складу злочину, з’ясування характеру злочину, ступеня його небезпечності для суспільства, правильної кваліфікації та відмежування від інших правопорушень і протиправних дій, оскільки його особливість та властиві йому якості дозволяють якомога повніше розкрити соціально-правовий зміст того чи іншого діяння і його юридичні ознаки. Так, ''об'єктом'' цього злочину є життя і здоров'я дітей.
(Стаття 137 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2556-VI від 23.09.2010, № 2617-VIII від 22.11.2018)
 
''Суспільна небезпечність'' цього злочину полягає в тому, що особи, які займаються вихованням та навчанням дітей, несумлінно виконують свої обов’язки, внаслідок чого спричиняється шкода здоров’ю неповнолітніх або смерть. Така діяльність щодо неповнолітніх перешкоджає забезпеченню їх гармонійного розвитку, фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя. ''Потерпілим'' від цього злочину може бути лише неповнолітня особа (якій не виповнилось 18 років).
 
== '''Об'єктивна сторона''' ==
Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю); 2) наслідками; 3) причинним зв’язком між ними. Злочин із матеріальним складом.
 
''Діяння  ''являє собою невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх.
 
''Невиконання професійних обов’язків'' – це бездіяльність особи ( вихователя дошкільного навчального закладу, вчителя, тренера і т.ін), яка займається вихованням, наглядом, тренуванням, щодо виконання покладених на неї обов’язків з охорони життя і здоров’я дітей.
 
''Неналежне виконання професійних обов’язків'' може мати місце у випадках, коли особа виконує покладені на неї обов’язки, але не так, як цього вимагають відповідні правила, інструкції, інші приписи або обстановка, у якій знаходяться вихованці.
 
Крім обов’язків, які передбачені нормативними актами, угодами, наказами, або випливають із життєвих ситуацій, які не регламентуються писаними правилами, така особа має можливість забезпечити охорону життя і здоров’я дітей. Проте особа не виконує або виконує неналежним чином свої обов’язки внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення. Диспозиція є бланкетною, при її застосуванні треба звертатися до нормативних актів, що регулюють діяльність у сфері охорони життя і здоров’я неповнолітніх.
 
Невиконання або неналежне виконання службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх може бути вчинене службовою особою в дитячих садках, школах, дитячих будинках, санаторіях, інтернатах, спортивних школах, базах відпочинку і т.ін., де не створені і не підтримуються належні умови при проведенні навчання, тренувань, виробничої практики, дозвілля, проведенні купання та ін., внаслідок чого створюється загроза для життя і здоров’я дітей.
 
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є ''наслідки.'' У частині 1 ст.137 КК – це істотна шкода здоров’ю потерпілого, а в ч.2 ст.137 КК – смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки.


Кваліфікуючими ознаками злочину згідно ч. 2 є смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки. При цьому смерть неповнолітнього може настати як внаслідок злочинних дій інших осіб, так і внаслідок нещасного випадку (наприклад, утоплення, падіння у прірву) або самогубства. До інших тяжких наслідків слід відносити заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, зникнення його безвісти тощо.  
''Істотна шкода здоров’ю потерпілого'' може виражатися в отруєнні дітей, поширенні серед дітей різних інфекційних захворювань, спричиненні травм, у тому числі і психічних, які викликали настання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, тощо.


З ''об'єктивної сторони'' цей злочин полягає у невиконанні або неналежному виконанні особою своїх професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей, що спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого.
''Інші тяжкі наслідки'', про які зазначається у ч. 2 ст.137 КК, - це середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, завдані одному або кільком неповнолітнім, самогубство або замах на самогубство.


Під поняттям неналежне виконання професійних чи службових обов'язків  щодо охорони життя та здоров'я дітей слід розуміти недотримання закріплених в посадових інструкціях прав та обов'язків службовими та посадовими особами, на яких покладено обов'язок належної охорони життя та здоров'я дітей, їх добробут та безпечне проживання і перебування в місцях навчання, проживання, відпочинку тощо.
При розслідуванні цих справ важливо встановити, які конкретні обов’язки особа не виконала, або виконала не так, як цього вимагала обстановка, що й обумовило настання наслідків. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв'язок між діянням та наслідками.  


Варто визнавати істотною шкодою здоров'ю дитини є не лише порушення фізичного, а і психічного розвитку, останні хоча і не можуть бути прирівняні до тілесних ушкоджень, однак є перешкодою для здорового розвитку неповнолітніх, вибору професії тощо.  
== '''Суб'єктивна сторона''' ==
'''Суб’єктивна сторона''' цього злочину характеризується необережною або змішаною формою вини. Щодо діяння може бути як прямий умисел, так і злочинна недбалість і необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) стосовно наслідків злочину. У цілому злочин вважається необережним.


''Суб'єктом'' злочину є особа, на яку покладено професійні чи службові обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх. На практиці найчастіше (майже у 80% випадків) суб’єктами злочину, передбаченого ст. 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], є особи, які виконують саме професійні функції, а саме: няні, вихователі, вчителі, тренери, керівники туристичних груп.  
== '''Суб'єкт''' ==
'''Суб’єкт''' злочину спеціальний, тобто особа, яка займається вихованням, наглядом, проведенням занять, тренувань, дозвілля і т.ін., а також службові особи дитячого садка, школи, санаторію, інтернату й інших дитячих закладів, у яких повинні бути створені безпечні умови щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх.


3 ''суб'єктивної сторони'' злочин характеризується необережністю.У злочині, передбаченому ст. 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК], є така факультативна ознака суб’єктивної сторони як мотив, проте його особливістю є те, що він є багатоаспектним, опосередкованим легковажним розрахунком, особистісним змістом вчиненого та характером прояву волі. Так, типовою мотивацією діяння, передбаченого ст. 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК], є кар’єризм та ризиково-небезпечний азарт, інтелектуальні, емоційні та фізичні лінощі, небажання обтяжувати себе аналізом ситуації та її можливих наслідків, прийняття на себе обов’язків, які не відповідають психофізичному стану особи (стрес, втома, вплив хвороби). При цьому шкода може спричинятися як діями, так і бездіяльністю особи, що неналежно виконала чи не виконала покладені на неї обов'язки і також впливом інших факторів:діями інших людей, впливом фізичних, технічних, хімічних, біологічних факторів або ж діями самих дітей.
За багатьма ознаками цей злочин має схожість із службовою недбалістю (ст.367). Перш за все потерпілими у злочині, який розглядається можуть бути лише неповнолітні особи. Крім того, наслідками цього злочину є істотна шкода здоров’ю потерпілого, тілесні ушкодження або смерть, а наслідками службової недбалості може бути і майнова шкода. Насамкінець, суб’єктом злочину, передбаченого ст. 137 КК, може бути не тільки службова особа, а й інша особа, яка не є службовою.  
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Злочини]]

Версія за 09:27, 18 березня 2021

Нормативна база

Актуальність питання

Належне забезпечення дотримання прав дітей та захист їх інтересів є одним з найважливіших завдань будь-якої держави.Згідно ст.4 Закону України "Про охорону дитинства" система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає також встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди. А закріплення у спеціальній статті Кримінального кодексу України відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей відбулося через необхідність у державі підвищеного захисту дітей.

Важливим показником є наявність в Україні великої кількості дитячих будинків, притулків і шкіл-інтернатів. Діти-сироти і діти, що залишилися без турботи батьків, перебувають у цілковитій залежності від представників адміністрації або педагогічного персоналу, внаслідок чого невиконання чи неналежне виконання ними обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей може призвести як до завдання психологічних страждань, фізичних ушкоджень, так і до смерті дитини. У зв’язку із цим, важливим є подолання зазначених негативних явищ, що зумовлює актуалізацію кримінально-правових заходів протидії невиконанню чи неналежному виконанню обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Криміналізація діянь, передбачених ст. 137 КК України, обумовлює суспільну небезпечність злочинів проти дітей, яка насамперед полягає у тому, що злочинні дії спрямовано щодо дитини, яка в силу свого віку не може протидіяти злочинцю.

Кримінальна відповідальність

1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Стаття 137 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2556-VI від 23.09.2010, № 2617-VIII від 22.11.2018)

Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що особи, які займаються вихованням та навчанням дітей, несумлінно виконують свої обов’язки, внаслідок чого спричиняється шкода здоров’ю неповнолітніх або смерть. Така діяльність щодо неповнолітніх перешкоджає забезпеченню їх гармонійного розвитку, фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя. Потерпілим від цього злочину може бути лише неповнолітня особа (якій не виповнилось 18 років).

Об'єктивна сторона

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю); 2) наслідками; 3) причинним зв’язком між ними. Злочин із матеріальним складом.

Діяння  являє собою невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх.

Невиконання професійних обов’язків – це бездіяльність особи ( вихователя дошкільного навчального закладу, вчителя, тренера і т.ін), яка займається вихованням, наглядом, тренуванням, щодо виконання покладених на неї обов’язків з охорони життя і здоров’я дітей.

Неналежне виконання професійних обов’язків може мати місце у випадках, коли особа виконує покладені на неї обов’язки, але не так, як цього вимагають відповідні правила, інструкції, інші приписи або обстановка, у якій знаходяться вихованці.

Крім обов’язків, які передбачені нормативними актами, угодами, наказами, або випливають із життєвих ситуацій, які не регламентуються писаними правилами, така особа має можливість забезпечити охорону життя і здоров’я дітей. Проте особа не виконує або виконує неналежним чином свої обов’язки внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення. Диспозиція є бланкетною, при її застосуванні треба звертатися до нормативних актів, що регулюють діяльність у сфері охорони життя і здоров’я неповнолітніх.

Невиконання або неналежне виконання службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх може бути вчинене службовою особою в дитячих садках, школах, дитячих будинках, санаторіях, інтернатах, спортивних школах, базах відпочинку і т.ін., де не створені і не підтримуються належні умови при проведенні навчання, тренувань, виробничої практики, дозвілля, проведенні купання та ін., внаслідок чого створюється загроза для життя і здоров’я дітей.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є наслідки. У частині 1 ст.137 КК – це істотна шкода здоров’ю потерпілого, а в ч.2 ст.137 КК – смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки.

Істотна шкода здоров’ю потерпілого може виражатися в отруєнні дітей, поширенні серед дітей різних інфекційних захворювань, спричиненні травм, у тому числі і психічних, які викликали настання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, тощо.

Інші тяжкі наслідки, про які зазначається у ч. 2 ст.137 КК, - це середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, завдані одному або кільком неповнолітнім, самогубство або замах на самогубство.

При розслідуванні цих справ важливо встановити, які конкретні обов’язки особа не виконала, або виконала не так, як цього вимагала обстановка, що й обумовило настання наслідків. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Суб'єктивна сторона

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується необережною або змішаною формою вини. Щодо діяння може бути як прямий умисел, так і злочинна недбалість і необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) стосовно наслідків злочину. У цілому злочин вважається необережним.

Суб'єкт

Суб’єкт злочину спеціальний, тобто особа, яка займається вихованням, наглядом, проведенням занять, тренувань, дозвілля і т.ін., а також службові особи дитячого садка, школи, санаторію, інтернату й інших дитячих закладів, у яких повинні бути створені безпечні умови щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх.

За багатьма ознаками цей злочин має схожість із службовою недбалістю (ст.367). Перш за все потерпілими у злочині, який розглядається можуть бути лише неповнолітні особи. Крім того, наслідками цього злочину є істотна шкода здоров’ю потерпілого, тілесні ушкодження або смерть, а наслідками службової недбалості може бути і майнова шкода. Насамкінець, суб’єктом злочину, передбаченого ст. 137 КК, може бути не тільки службова особа, а й інша особа, яка не є службовою.