Відмінності між версіями «Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: ==Нормативна база== *[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України ] *[http://zakon2.ra...)
 
Рядок 32: Рядок 32:
Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] подає позов до місцевого загального суду за своїм місцем  реєстрації.
Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] подає позов до місцевого загального суду за своїм місцем  реєстрації.
Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”] позивачу у справах про поновлення на роботі від сплати  судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.
Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”] позивачу у справах про поновлення на роботі від сплати  судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.
[[Категорія: Індивідуальні трудові спори]]

Версія за 14:15, 4 травня 2017

Нормативна база

Загальна інформація

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом з їх ініціативи у випадках, перелік яких є вичерпним. Зокрема, у разі появи на роботі працівника в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння він може бути звільнений на підставі пункту 7 статті 40 Кодексу законів про працю України ідповідно до приписів ст.147 Кодексу законів про працю України звільнення є одним з видів стягнення за порушення трудової дисципліни. Відтак, відповідно до ст.149 Кодексу законів про працю України до його застосування власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника письмові пояснення. Наказ про звільнення підлягає ознайомленню працівником під розписку. При цьому поява на роботі в нетверезому стані - це означає появу в такому вигляді на території підприємства в робочий час. Не може бути підставою для звільнення працівника поява в нетверезому вигляді на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день, під час відпустки тощо. Однак, працівники з ненормованим робочим днем можуть бути звільнені за п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України і в тому випадку, коли вони перебували на роботі в нетверезому стані після закінчення робочого часу. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України).

Куди звернутись

Не погоджуючись з прийнятим стосовно себе рішенням про звільнення працівник вправі звернутись з мотивованою заявою до власника або уповноваженого ним органу з проханням скасувати наказ та поновити працівника на роботі. Мотивована заява про скасування наказу та поновлення на роботі на ім'я власника або уповноваженого ним органу.

Вартість

Така заява не оплачується.

Строки розгляду питання

Відповідно до ст. 17, 20 Закону України “Про звернення громадян” заява може бути подана до власника або уповноваженого ним органу протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Підстави для відмови

Підстави для відмови в скасуванні наказу передбачити неможливо, однак у будь-якому випадку це не є перешкодою для вирішення спору у судовому порядку.

Позасудовий порядок вирішення

Позасудовий порядок вирішення спору можливий виключно як добровільне скасування наказу про звільнення.

Судовий порядок вирішення

Відповідно до ст.233 Кодексу законів про працю України звільнений працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно зі ст.234 Кодексу законів про працю України у разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Куди звернутись

Відповідно до ч.1 ст.110 Цивільного процесуального кодексу України позов подається до загального суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача . У разі, якщо спір про поновлення на роботі стосується публічної служби, то позивач відповідно до п.1 частини 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства повинен звертатись до окружного адміністративного суду за місцем проживання. Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства подає позов до місцевого загального суду за своїм місцем реєстрації. Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” позивачу у справах про поновлення на роботі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.