Відмінності між версіями «Відповідальність за порушення трудового законодавства»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 17 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Зміст:
== Нормативна база ==
'''
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]


1.Нормативна база:
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].


1) [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України];
Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] :
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}


2) [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України];
==Види відповідальності за порушення трудового законодавства==
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 (ст. 44 Закон України «Про охорону праці»)].


3) [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];
==Дисциплінарна відповідальність==
'''[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]]''' — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарні стягнення]], передбачені нормами трудового законодавства.<br>
Вона застосовується керівництвом підприємства, установи, організації  по відношенню до своїх працівників. <br>
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)] передбачає такі види покарання:
*догана
*звільнення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. 147 КЗпП України)]. <br>
'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення''': догана або звільнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. 149 КЗпП України)].<br>
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 147-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])


4) [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»];
==Адміністративна відповідальність==
'''Адміністративна відповідальність''' — це відповідальність посадових осіб підприємства та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності  , що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правоворушення (далі - КУпАП)]:
#Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.).
#Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.
# Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
#Порушення чи невиконання [[Колективний договір|колективного договору, угоди]] (ст. 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.).
#Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням [[Колективний договір|колективних договорів, угод]] (ст. 41-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення-штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.)
#Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
#Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних СГД, що діють на території України, фізособами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]).Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.).
#Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст 188<sup>4</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]) Стягнення- штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br>
'''Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці''', з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення.


5) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/754-93-%D0%BF Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці];
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Законом України «Про охорону праці»] встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у вигляді штрафу за:
*порушення порушення законодавства про охорону праці;
*невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці.


2. Поняття юридичної відповідальності;
Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.


3. Види відповідальності за порушення трудового законодавства;
Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.<br>
За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"], юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.


3.1. Дисциплінарна відповідальність;
Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.


3.2. Адміністративна відповідальність;
За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 % вартості розробки.


3.3. Матеріальна відповідальність;
==Матеріальна відповідальність==
Матеріальну відповідальність  поділяється на :<br>
# Матеріальну відповідальність завдану працівникам або члена їх сімей  внаслідок вини роботодавця або його посадових осіб. даний вид шкоди відшкодовується роботодавцем самостійно після проведення перевірки та /або підготовки потерпілою стороною претензії. В випадку наявності спору з підприємством з цього питання необхідно звернутись з позовом до суду.<br>
#[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальну відповідальність  робітників і службовців]] за шкоду, заподіяну майну підприємства внаслідок порушення цими особами вимог законодавства про охорону праці та наявності в їх діях вини. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству з вини працівника визначений ст. ст. 130-138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та деякими підзаконними актами.


3.4. Кримінальна відповідальність.
==Кримінальна відповідальність==
Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним Кодексом України] та застосовується до винних посадових осіб, що допустили відповідні порушення.
#частина перша ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] [[Грубе порушення законодавства про працю|незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю]] караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
#частина друга ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - [[Грубе порушення законодавства про працю|ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю]] караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
#частина перша ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
#частина друга ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
#частина перша ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
#частина друга ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Кримінальна відповідальність застосовується після проведення перевірки по кримінальному провадженню. Рішення про наявність вини та її ступінь, застосування покарання приймає виключно суд.


'''Поняття юридичної відповідальності'''
==Судова практика==
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91104008 Постанова КАС ВС від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18]''' Під час розгляду цієї справи суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що відомості зазначені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це вказує на те, '''що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи в порушенні вимог законодавства про працю, та підлягають спочатку перевірці з боку відповідного контролюючого органу'''.


        Здійснення правопорушень тягне за собою юридичну відповідальність у вигляді вжиття заходів державного примусу каральної спрямованості, зазнавання правопорушником втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру.
Тому у цій справі, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області, суд визнав помилковими.
Юридична відповідальність — це юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення.
 
Однією з головних причин поширення випадків порушення трудових прав людини є відсутність у працівників достатніх правових знань. Для виправлення такої ситуації бажано, щоб кожен найманий працівник знав свої права.
 
'''Види відповідальності за порушення трудового законодавства'''
 
Згідно із Законом України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.
 
'''Дисциплінарна відповідальність'''
 
Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення: догана або звільнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ст. 149 КЗпП України).
 
'''Адміністративна відповідальність'''
 
Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах:
на працівників — від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення. Невиконання законних вимог посадових осіб департаменту щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод діяльності цих органів згідно із ст. 188 КУпАП тягне накладення штрафу на працівників у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 10 до 14.
Законом України «Про охорону праці» та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за:
- порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов’язковими для виконання ;
- невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Такі штрафи накладаються за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві посадовими особами департаменту в таких розмірах:
- головою департаменту — до 2 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;
- начальниками територіальних управлінь — до 1 %;
- начальниками інспекцій — до 0,5 %.
Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.
Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини, а саме в разі:
- нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника — у розмірі, визначеному з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;
- нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати працездатності та професійного захворювання — у розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності;
- смерті потерпілого — у розмірі дворічного заробітку потерпілого.
Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у 10-кратному розмірі.
За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 % вартості розробки.
 
'''Матеріальна відповідальність'''
 
Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання.
Матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну майну підприємства, визначена ст. ст. 130-138 КЗпП та деякими підзаконними актами. Встановлена цими актами відповідальність є важливим засобом виховного впливу на робітників і службовців щодо дисциплінованого ставлення до майна підприємства, поважного додержання існуючого правопорядку, забезпечення матеріальних інтересів конкретних підприємств, трудових колективів і суспільства в цілому. При сприянні відповідальності досягається мета попередження правопорушення в галузі охорони власності підприємства.
 
'''Кримінальна відповідальність'''
 
Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст. 135, 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України. Ст. 135 містить загальне поняття складу та суб’єкта злочину. Суб’єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Згідно з цією статтею порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадянином — власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров’я громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до 15 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Шляхи порушення вимог законодавчих актів про охорону праці можуть бути різними. Порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін..


[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Поточна версія на 16:11, 20 квітня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до статті 10 Закону :

  • Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
  • Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
  • Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
  • Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
  • У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Види відповідальності за порушення трудового законодавства

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом (ст. 44 Закон України «Про охорону праці»).

Дисциплінарна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.
Вона застосовується керівництвом підприємства, установи, організації по відношенню до своїх працівників.
Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачає такі види покарання:

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення: догана або звільнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ст. 149 КЗпП України).
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 147-1 КЗпП України)

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб підприємства та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності , що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правоворушення (далі - КУпАП):

  1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.).
  2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.
  3. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
  4. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 41-2 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.).
  5. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 41-3 КУпАП). Стягнення-штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.)
  6. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
  7. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних СГД, що діють на території України, фізособами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП).Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.).
  8. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст 1884 КУпАП) Стягнення- штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення.

Законом України «Про охорону праці» встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у вигляді штрафу за:

  • порушення порушення законодавства про охорону праці;
  • невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою статті 19 Закону України "Про охорону праці", юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.

Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.

За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 % вартості розробки.

Матеріальна відповідальність

Матеріальну відповідальність поділяється на :

  1. Матеріальну відповідальність завдану працівникам або члена їх сімей внаслідок вини роботодавця або його посадових осіб. даний вид шкоди відшкодовується роботодавцем самостійно після проведення перевірки та /або підготовки потерпілою стороною претензії. В випадку наявності спору з підприємством з цього питання необхідно звернутись з позовом до суду.
  2. Матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну майну підприємства внаслідок порушення цими особами вимог законодавства про охорону праці та наявності в їх діях вини. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству з вини працівника визначений ст. ст. 130-138 КЗпП України та деякими підзаконними актами.

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена Кримінальним Кодексом України та застосовується до винних посадових осіб, що допустили відповідні порушення.

  1. частина перша ст.172 КК України незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
  2. частина друга ст.172 КК України - ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
  3. частина перша ст.173 КК України - Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
  4. частина друга ст.173 КК України Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
  5. частина перша ст.175 КК України - Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
  6. частина друга ст.175 КК України Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальна відповідальність застосовується після проведення перевірки по кримінальному провадженню. Рішення про наявність вини та її ступінь, застосування покарання приймає виключно суд.

Судова практика

Постанова КАС ВС від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18 Під час розгляду цієї справи суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що відомості зазначені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це вказує на те, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи в порушенні вимог законодавства про працю, та підлягають спочатку перевірці з боку відповідного контролюючого органу.

Тому у цій справі, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області, суд визнав помилковими.