Відновлення втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(/* Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території...)
Рядок 94: Рядок 94:


== Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО ==
== Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО ==
У таких справах підсудність, як встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»], визначається Апеляційним судом м. Києва, який на підставі статті 12 цього Закону постановляє про це окрему ухвалу та передає матеріали заяви про відновлення втраченого судового провадження визначеному ним районному суду м. Києва під час вирішення зазначеного питання слід керуватись нормативно-правовими актами України, що визначають які райони та населені пункти Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованою територією (зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]). Якщо суд, у провадженні якого знаходилась справа, матеріали якої просить відновити заявник, знаходився на такій території і  матеріали цієї справи не було передано згідно з визначеною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції»] та розпорядженнями ВССУ підсудністю, факт втрати судового провадження не потребує доведення заявником. <br />Одним із найбільш проблемних питань у справах про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України та території проведення АТО, є те, що суд зазвичай позбавлений можливості витребувати у фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться на такій території, будь-які документи, що у них збереглися і стосуються відновлюваного судового провадження. Це, у свою чергу, може значно ускладнити відновлення втрачених матеріалів справи і навіть мати наслідком закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження у разі, якщо наданих заявником та зібраних судом матеріалів буде недостатньо для такого відновлення.  
У таких справах підсудність, як встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»], визначається Апеляційним судом м. Києва, який на підставі статті 12 цього Закону постановляє про це окрему ухвалу та передає матеріали заяви про відновлення втраченого судового провадження визначеному ним районному суду м. Києва під час вирішення зазначеного питання слід керуватись нормативно-правовими актами України, що визначають які райони та населені пункти Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованою територією (зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]). Якщо суд, у провадженні якого знаходилась справа, матеріали якої просить відновити заявник, знаходився на такій території і  матеріали цієї справи не було передано згідно з визначеною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції»] та розпорядженнями ВССУ підсудністю, факт втрати судового провадження не потребує доведення заявником. <br />
 
Одним із найбільш проблемних питань у справах про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України та території проведення АТО, є те, що суд зазвичай позбавлений можливості витребувати у фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться на такій території, будь-які документи, що у них збереглися і стосуються відновлюваного судового провадження. Це, у свою чергу, може значно ускладнити відновлення втрачених матеріалів справи і навіть мати наслідком закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження у разі, якщо наданих заявником та зібраних судом матеріалів буде недостатньо для такого відновлення.  
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 13:53, 5 жовтня 2021

Нормативна база

Загальна інформація

Норми ЦПК України не містять законодавчого визначення поняття «втрачене судове провадження», однак, виходячи з їх змісту.

Втрата судового провадження - це повна або часткова втрата цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в рамках такого провадження.

При цьому з урахуванням статті 488 ЦПК України відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи позовного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.

Порядок відновлення судового провадження, втраченого у зв’язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (АР Крим) та окремих районах Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (АТО), окрім положень ЦПК України, регламентується також спеціальним законодавством. Так, питання щодо підсудності справ про відновлення судового провадження, втраченого на цих територіях, визначається відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції». Крім того, вирішення питання підсудності у цій категорії справ має здійснюватись з урахуванням розпоряджень Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», від 31 березня 2016 року «Про зміну територіальної підсудності справ», «Про відновлення роботи судів», якими визначено суди, уповноважені на розгляд справ, підсудних відповідним судам Донецької та Луганської областей, які знаходяться в зоні проведення АТО.

Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження

Стаття 489 ЦПК України передбачає, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене:

  • за заявою учасника справи
  • за ініціативою суду.

При цьому заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати, понесені іншими учасниками справи, відшкодовуються заявником у повному обсязі, про що суд постановляє ухвалу (стаття 495 ЦПК України).

Форма і зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі.
У заяві повинно бути зазначено:

  1. про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;
  2. які особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові, за його наявності, для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - якщо відповідні дані відомі заявникові;
  3. номери засобів зв’язку учасників судового процесу (телефон, факс, засоби електронного зв’язку, офіційна електронна адреса тощо) - якщо вони відомі заявникові;
  4. наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій;
  5. документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.

Слід зауважити, що нормами розділу X ЦПК України не передбачено з якою метою може бути ініційоване питання про відновлення втраченого судового провадження. Однак відповідно до вимог, які ставляться до заяви про відновлення втраченого судового провадження, зазначення у ній мети відновлення є обов’язковим (частина друга статті 491 ЦПК України).

До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 491 ЦПК України.

Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

По даній категорії справ метою відновлення втраченого судового провадження може бути:

  • одержання завіреної копії судового рішення;
  • виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні;
  • апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення;
  • скасування заходів забезпечення позову;
  • вирішення питань, пов’язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо.

Слід зауважити, що саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені. При цьому питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до статті 494 України суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Нормами України, що регулюють порядок відновлення втраченого судового провадження, не визначено з яких причин судове провадження може бути втрачено. Разом з тим судове провадження може бути відновлене незалежно від причин його втрати, які можуть мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер.

До об’єктивних причин втрати судового провадження (які не залежать від волі людини) можна віднести, зокрема, стихійне лихо (землетрус, повінь, ураган тощо), аварію техногенного характеру (пожежа, затоплення приміщення тощо), військові дії.

Суб’єктивними причинами втрати судового провадження (які залежать від волі людини) можуть бути, зокрема, протиправні дії окремих осіб (знищення, викрадення матеріалів тощо), недбалість працівників суду під час зберігання справи у суді, втрата справи під час пересилання поштою з одного суду до іншого.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду Ураїни від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " окремо звернув увагу на таку причину втрати судового провадження, як знищення справи у зв’язку із закінченням строку її зберігання. Втрата судового провадження з цієї причини нерідко є підставою для відновлення такого провадження.

Оскільки відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб’єктивних матеріальних прав та обов’язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов’язані із втратою судового провадження, законодавець виключив можливість відновлення судового провадження, яке було втрачене до закінчення судового розгляду. Це зумовлено тим, що особа в такому разі не позбавлена можливості реалізувати захист свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу шляхом подання нового позову.

Наслідки недодержання вимог до форми та змісту заяви

У разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 491 України, застосовуються правила статті 185 ЦПК України, а саме залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.

Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження - суд своєю ухвалою повертає заяву або залишає її без розгляду, якщо провадження було відкрито.

Повернення заяви або залишення її без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.

Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках:

  1. подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду;
  2. заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п’ятою статті 491 України, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

  1. частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
  2. документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
  3. матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
  4. будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
  5. відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
  6. дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
  7. будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії з метою відновлення втраченого судового провадження.
Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду (частина третя статті 493 ЦПК України).

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз’яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО

У таких справах підсудність, як встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначається Апеляційним судом м. Києва, який на підставі статті 12 цього Закону постановляє про це окрему ухвалу та передає матеріали заяви про відновлення втраченого судового провадження визначеному ним районному суду м. Києва під час вирішення зазначеного питання слід керуватись нормативно-правовими актами України, що визначають які райони та населені пункти Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованою територією (зокрема, Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»). Якщо суд, у провадженні якого знаходилась справа, матеріали якої просить відновити заявник, знаходився на такій території і матеріали цієї справи не було передано згідно з визначеною Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядженнями ВССУ підсудністю, факт втрати судового провадження не потребує доведення заявником.

Одним із найбільш проблемних питань у справах про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України та території проведення АТО, є те, що суд зазвичай позбавлений можливості витребувати у фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться на такій території, будь-які документи, що у них збереглися і стосуються відновлюваного судового провадження. Це, у свою чергу, може значно ускладнити відновлення втрачених матеріалів справи і навіть мати наслідком закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження у разі, якщо наданих заявником та зібраних судом матеріалів буде недостатньо для такого відновлення.