Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

  • документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
  • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:

  1. лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);
  2. фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);
  3. лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о);
  4. рішення суду про оголошення особи померлою;
  5. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
  6. повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
  7. повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть (пункт 1 глави 5 розділу III Правил).

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Детальніше див.: Порядок реєстрації смерті.

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

Увага! 07 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України", яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Хто має право звернутися до суду

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).

Куди звернутись

Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Перелік необхідних документів

  • Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:
  1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  2. причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  3. докази, що підтверджують факт;
  • докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
  • довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
  • копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків (стаття 318 ЦПК України).

Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Увага! Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства (лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації  актів цивільного стану). Тобто звертатися спочатку до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, не є обов'язковим.

Зразок заяви про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc

Вартість

Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ даної категорії (пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").

Строки розгляду заяви

Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.

Зміст рішення суду

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 ЦПК України).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Судова практика

Див. також

Лого Рада Європи.jpg
Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи "Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"