Відмінності між версіями «Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
м
Рядок 1: Рядок 1:
 
== Нормативна база ==
 
== Нормативна база ==
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
+
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
 +
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
 +
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Судова практика з приводу спорів, що виникають з права власності.]
  
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
+
== Поняття віндикаційного позову ==
  
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Судова практика з приводу спорів, що виникають з права власності.]
+
'''''Віндикаційний позов''''' -  вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />
 
 
== Що таке віндикаційний позов? ==
 
 
 
'''''Віндикаційний позов''''' -  вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 ЦКУ).<br />
 
  
 
Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.
 
Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.
Рядок 14: Рядок 12:
 
== Сторони у віндикаційному позові ==
 
== Сторони у віндикаційному позові ==
  
Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє.<br />
+
'''Позивачем''' за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").
Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.<br />
 
 
 
'''''Добросовісним набувачем''''' є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.<br />
 
'''''Недобросовісний набувач''''', навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.<br />
 
 
 
Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного — лише в передбачених законом випадках (ст.388 ЦК), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.<br />
 
 
 
Об’єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.
 
Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов’язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл.83 ЦК.<br />
 
 
 
Для пред´явлення позову необхідно, щоб майно, якого позбавився власник, збереглося в натурі і знаходилося у фактичному володінні іншої особи. Якщо майно вже знищене, перероблене чи спожите, право власності на нього, як таке, припиняється. У цьому випадку власник має право лише на захист своїх майнових інтересів, зокрема за допомогою позову з заподіяння шкоди чи позову з безпідставного збагачення.
 
  
== Як подається віндикаційний позов ==
+
Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.
  
Заява про витребування майна з чужого незаконного володіння подається в суд за місцем проживання відповідача. Розгляд справи не безкоштовний, розмір судового збору залежить від вартості речі. Калькулятор на сайті будь-якого суду визначить суму, яку позивачу необхідно сплатити за розгляд справи у суді.<br />
+
'''Відповідачем''' за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
  
У заяві повинно бути вказано всі дані позивача і відповідача, та обставини, на яких ґрунтуються вимоги.<br />
+
== Предмет позову ==
При подачі віндикаційного позову, необхідно враховувати всі індивідуальні особливості спору – має бути описано характеристики потрібної речі, вказані дані свідків, обставини, при яких річ пропала.<br />
 
  
1. '''''Добровільний порядок'''''<br />
+
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.
  
1.1. Надіслати до фактичного користувача повідомлення про необхідність повернення речі власнику у чітко визначений строк.<br />
+
Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.
1.2. Вартість включає поштові послуги на відправлення поштового відправлення з повідомленням про вручення. В  разі можливості передачі даного листа наручно. Вказується на необхідність проставлення відмітки про отримання (безкоштовно).<br />
 
1.3. '''''([https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E Заява про повернення майна])'''''<br />
 
1.4. Строк  розгляду даної заяви не перевищує 30 календарних днів з моменту отримання, що відповідає вимогам ЗУ «Про звернення громадян».<br />
 
1.5. Підставою відмови може бути лише наявність у користувача законних підстав для користування майном.<br />
 
1.6. Відмова у поверненні майна може бути оскаржена в судовому порядку.<br />
 
1.7.Особливим випадком у даній ситуації може бути спір між сторонами з приводу законності права власності.<br />
 
  
2. '''Позасудовий порядок''' у випадку витребування майна з чужого незаконного володіння включає у себе всі аспекти добровільного порядку, оскільки вирішується шляхом переговорів між сторонами.<br />
+
Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.  
  
3. '''Судовий порядок'''.  В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.<br />
+
== Судовий порядок ==
 +
В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.<br />
  
3.1. Відповідно до ч .1 ст. 27 ЦПК України  з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.<br />
+
* Відповідно до ч .1 ст. 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.<br />
3.2. При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір» в залежності від вартості автомобіля. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону.<br />
+
* Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. <br />
Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому сплаті підлягає 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2017 року та відповідно до кінця календарного року розмір судового збору у справах даної категорії складає не менше 640 грн.<br />
+
* Згідно вимог ст. 210 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.  У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.<br />
3.3. '''''([https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E Позовна заява])'''''<br />
+
* Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
3.4. Згідно вимог ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.  У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
+
* Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном.<br />
При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.<br />
 
3.5. Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном.<br />
 
3.6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. (ст. 354 ч. 1 ЦПК України).<br />
 
3.7. Особливими випадками в даному випадку є оспорення відповідачем права власності позивача на майно.
 
  
 +
== Зразки процесуальних документів ==
  
 +
'''''([https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E Позовна заява])'''''<br />
  
 
[[Категорія:Право власності на майно]]
 
[[Категорія:Право власності на майно]]
 
[[Категорія:Суди]]
 
[[Категорія:Суди]]

Версія за 15:32, 12 грудня 2018

Нормативна база

Поняття віндикаційного позову

Віндикаційний позов - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 ЦК України).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.

Сторони у віндикаційному позові

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Предмет позову

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.

Судовий порядок

В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

  • Відповідно до ч .1 ст. 27 ЦПК України з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
  • Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
  • Згідно вимог ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
  • Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
  • Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном.

Зразки процесуальних документів

(Позовна заява)